Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Фадєєвої Н.М.

суддів: Бим М.Є., Маринчак Н.Є., Кравченко О.О., Шкляр Л.Т.

при секретарі: Капустинському М.В.

за участю представника СТГО "Південна залізниця" - Перця С.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за касаційною скаргою Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2006 року у справі № АС-04/202-06 за позовом СТГО "Південна залізниця" до управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, третя особа - головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про скасування вимог, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року СТГО "Південна залізниця" звернулося до суду з позовом до УПФУ в Червонозаводському районі м.Харкова, третя особа - ГУ ПФУ в Харківській області, про скасування вимоги про сплату боргу від 19.12.2005р. №Ю-164/5 (недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені в загальній сумі 18466,60грн.) та рішення від 09.02.2006р. №39 про застосування фінансових санкцій, та покладення зобов'язання на відповідача утриматися від пред'явлення СТГО "Південна залізниця" та її структурним підрозділам аналогічних вимог з тих же підстав у майбутньому.

Постановою господарського суду Харківської області від 05 червня 2006 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано вимогу від 19.12.2005р. №Ю-164/5 в частині сплати недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 18466,60грн.ю Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 09.02.2006р. №39 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків. В рештці позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2006 року рішення господарського суду Харківської області від 05 червня 2006 року скасовано, в позові відмовлено.

В касаційній скарзі СТГО "Південна залізниця" просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2006 року, а рішення суду першої інстанції як законне і обгрунтоване залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

В запереченнях на касаційну скаргу УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції, як законне та обгрунтоване без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 8 Конституції України (254к/96-ВР) передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що відповідачем нараховано страхові внески, штрафні санкції та пеню на витрати структурного підрозділу позивача, повязані з наданням ним своїм працівникам у період з червня 2004 року по жовтень 2005 року управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова було проведено документальну перевірку структурного підрозділу СТГО "Південна залізниця" - "Харківський завод залізобетонних конструкцій" з питань правильності обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2002р. по 31.10.2005р., за результатами якої складено акт перевірки від 16.12.2005р. №79 (а.с.11-15) в якому зазначено, що заводом допущені порушення, які полягають в тому, що з червня 2004р. по жовтень 2005р. до сум фактичних витрат на оплату праці та інших заохочувальних та компенсаційних виплат (у тому числі в натуральній формі), що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, всупереч п.1 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та п.п.2.2.10 Iнструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.04 №5 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.01.04 за № 114/8713 (z0114-04) не включені витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам на загальну суму 41874,15 грн., на які донараховано внесків (32%, 32,3%, 4,0%) на суму 12991,66 грн.; з червня 2004 року по жовтень 2005 року до сум сукупного оподатковуваного доходу (прибутку) застрахованих осіб не включені витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам, на загальну суму 41874,15 грн., на які донараховано внесків (1-2%) на суму 837,47 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були винесені вимога від 19.12.2005р. № Ю-164/5 про сплату Харківським заводом залізобетонних конструкцій Південної залізниці боргу та рішення від 19.12.2005р. №928 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

З вказаним актом перевірки в цій частині Харківський завод залізобетонних конструкцій Південної залізниці не погодився, рішення від відповідача від 19.12.2006р. № 928 оскаржив до вищестоящої організації - Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області. Останнє своїм рішенням від 20.01.06 р. за №2 скасувало рішення УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова від 19.12.2006р. № 928 як таке, що прийняте з порушенням встановленого порядку. Після чого УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова повторно винесено рішення від 09.02.2006р. № 39 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Структура заробітної палати визначена в ст.2 даного Закону, де зазначено, що основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних витрат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з п.5.6 ст.5 Закону України "Оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Статтею 16 Закону України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) передбачено, що соціальний захист працівників залізничного транспорту загального користування здійснюється у встановленому порядку згідно з чинним законодавством України. Працівники залізничного транспорту загального користування та члени їх сімей (утриманці) користуються правом на безплатний проїзд залізничним транспортом. Порядок та умови надання цих та інших пільг встановлюються Кабінетом Міністрів України, колективними договорами та угодами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 160 "Про реалізацію частин другої та третьої статті 16 Закону України "Про залізничний транспорт" (160-2001-п) передбачено, що порядок та умови надання працівникам залізничного транспорту загального користування та членам їх сімей (утриманцям) права на безоплатний проїзд залізничним транспортом затверджуються Міністерством транспорту за погодженням з Міністерством фінансів. Витрати підприємств залізничного транспорту, пов'язані з безоплатним проїздом зазначених осіб, не включаються до складу валових витрат цих підприємств.

А тому, оскільки Законом України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) передбачено, що працівники залізничного транспорту загального користування та члени їх сімей (утриманці) користуються правом на безплатний проїзд залізничним транспортом, а такі витрати згідно Постанови КМУ від 21.02.2001 р. N 160 (160-2001-п) не включаються до складу валових витрат цих підприємств, то за таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування не нараховуються на соціальні пільги, право користування якими надано працівникам залізничного транспорту ст.16 Закону України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) , тому позов в частині скасування вимоги про сплату боргу та скасування рішення про застосуванню до позивача штрафних санкцій є обгрунтованим.

Судом першої інстанції при ухваленні судового рішення додержано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не допущено порушень норм процесуального права.

Судом апеляційної інстанції обставини справи встановлені в повному обсязі, але неправильно застосовано норми Закон України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) , внаслідок чого помилково скасовано правильне по суті рішення суду першої інстанції.

Згідно ст.226 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст.221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" задов ольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2006 року скасувати.

Постанову господарського суду Харківської області від 05 червня 2006 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: