К-25169/07 Про спонукання прийняти до відшкодування суми невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності - Текст документа

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 травня 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 червня 2006 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки про відшкодування суми витрат, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2006 року Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки про спонукання відповідача прийняти до відшкодування суми невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності у розмірі 562893,05 грн. за період з 01.04.2001 року по 31.12.2005 рік.

Позов мотивований тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства відмовляється відшкодувати зазначені витрати.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 травня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 червня 2006 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій по справі відповідач звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд. При цьому посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В ході судового розгляду встановлено, що спір між органами цільових страхових фондів виник щодо розрахунків у зв'язку з витрачанням коштів цих фондів відповідно до покладених на них завдань.

Судами першої та апеляційної інстанцій в ході з'ясування обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено, що особові справи потерпілих, яким позивачем виплачено пенсії, не передані відповідачеві, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону "Про страхові тарифи на страхування від нещасного випадку" Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Суди першої та апеляційної інстанцій, на основі встановлених у справі обставин, правильно керувалися Порядком відшкодування витрат, яким передбачено механізм складання актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих органами цільових страхових фондів та здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні.

При розгляді справи судами попередніх інстанцій правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, дана вірна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

Рішення судів викладені достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову.

За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними і не спростовують висновків судів.

Керуючись ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 травня 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 червня 2006 року залишити без змін.