У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Гончаренко Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької
області
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
23 травня 2005 року
у справі № 37/25
за позовом Приватного підприємства "Iнтехмаш"
до 1. Державної податкової інспекції у місті Краматорську
Донецької області,
2. Відділення Державного казначейства у місті Краматорську
Донецької області
про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2005 року ПП "Iнтехмаш" звернулось до суду з позовом
до ДПI у м. Краматорську Донецької області та ВДК у м.
Краматорську Донецької області про стягнення з Державного бюджету
України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в
сумі 10 859, 00 грн., в тому числі за червень 2004 року в сумі 4
241, 00 грн., за липень 2004 року в сумі 258, 00 грн., за серпень
2004 року в сумі 6 360, 00 грн.
Заявою від 02 березня 2005 року позивач змінив позовні вимог
і просив стягнути з Державного Бюджету України бюджетну
заборгованість з податку на додану вартість в сумі 10 859, 00
грн., в тому числі за червень 2004 року в сумі 4 241, 00 грн., за
серпень 2004 року в сумі 6 618, 00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16 березня
2005 року позов задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП
"Iнтехмаш" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість на
загальну суму 10 859, 00 грн., яка підлягає відшкодуванню за
червень 2004 року у розмірі 4 241, 00 грн. та за серпень 2004 року
у розмірі 6 618, 00 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23
травня 2005 року рішення господарського суду Донецької області від
16 березня 2005 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПI у м. Краматорську Донецької області,
посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального права, просить скасувати постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 23 травня 2005 року, а в
задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з
наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ПП "Iнтехмаш" є платником податку на додану вартість згідно
свідоцтва реєстрацію платника податку на додану вартість №
06286380 від 10 червня 1999 року.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість ПП
"Iнтехмаш" за червень 2004 року, яка була подана 15 липня 2004
року за вхідним номером 38594, загальна сума його податкових
зобов'язань склала 0 грн., а загальна сума його податкового
кредиту склала 10 296, 00 грн., тобто сума бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість склала 10 296, 00 грн.
Сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за
червень 2004 року була частково направлена на погашення податкових
зобов'язань за вересень 2004 року в сумі 6 055, 00 грн., тобто
сума невідшкодованої бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість за червень 2004 року складає 4 241, 00 грн., що також
підтверджується актом звірки між ПП "Iнтехмаш" і ДПI у м.
Краматорську Донецької області за червень та серпень 2004 року від
24 лютого 2005 року та довідкою про розмір залишку невідшкодованих
сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній
заборгованості ПП "Iнтехмаш", за червень 2004 року станом на 16
лютого 2005 року.
Листом від 22 листопада 2004 року № I/29 позивач змінив
напрямок відшкодування по податковій декларації з податку на
додану вартість за червень 2004 року на зарахування суми бюджетної
заборгованості в рахунок майбутніх платежів.
Відповідно до податкової декларації з податку на додану
вартість ПП "Iнтехмаш" за серпень 2004 року, яка була подана 17
вересня 2004 року за вхідним номером 50398, загальна сума його
податкових зобов'язань склала 0 грн., а загальна сума його
податкового кредиту склала 8 580, 00 грн., тобто сума бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість склала 8 580, 00 грн.
Сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за
серпень 2004 року була частково направлена на погашення податкових
зобов'язань за листопад 2004 року в сумі 1 962, 00 грн., тобто
сума невідшкодованої бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість за серпень 2004 року складає 6 618, 00 грн., що також
підтверджується актом звірки між ПП "Iнтехмаш" і ДПI у м.
Краматорську Донецької області за червень та серпень 2004 року від
24 лютого 2005 року та довідкою про розмір залишку невідшкодованих
сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній
заборгованості ПП "Iнтехмаш", за серпень 2004 року станом на 16
лютого 2005 року.
Листом від 22 листопада 2004 року № I/29 позивач змінив
напрямок відшкодування по податковій декларації з податку на
додану вартість за серпень 2004 року на зарахування суми бюджетної
заборгованості в рахунок майбутніх платежів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з
того, що правомірність заявлених позивачем сум бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість за червень 2004 року в
розмірі 10 296, 00 грн. та за серпень 2004 року в розмірі 8 580,
00 грн. підтверджується довідкою № 1200 від 28 вересня 2004 року
та довідкою № 1214 від 28 вересня 2004 року відповідно. Крім того,
суд першої інстанції в своєму рішенні посилався на те, що операції
придбання товарів, які здійснювались позивачем в червні та в
серпні 2004 року, та за якими виник у позивача податковий кредит,
оформлені документально у відповідності до діючого законодавства
та на кожний придбаний товар отримана податкова накладна, що
підтверджується книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг),
податковими накладними, платіжним дорученням та випискою банку.
При цьому суд першої інстанції в своєму рішенні посилається
на те, що частковим відшкодуванням з Державного бюджету податку на
додану вартість за червень та серпень 2004 року, підписанням акту
звірки, яким підтверджена наявність суми бюджетного відшкодування,
довідками про розмір залишку невідшкодованих сум за червень та
серпень 2004 року та довідками про відсутність порушень у
деклараціях з податку на додану вартість за червень та серпень
2004 року фактично підтверджені позовні вимоги ПП "Iнтехмаш".
Посилання ДПI у м. Краматорську Донецької області на
неправомірність відшкодування податку на додану вартість позивачу
без отримання відповідей на запити на проведення зустрічних
перевірок його постачальників не було взято до уваги судом першої
інстанції, який зазначив, що Закон України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не ставить право на відшкодування
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в залежність
від проведення зустрічних перевірок та отримання відповідей на
запити.
На підставі вищевикладеного, судом першої інстанції зроблено
висновок про обгрунтованість позовних вимог ПП "Iнтехмаш". При
цьому суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що лист
позивача від 22 листопада 2004 року № I/29 про зміну напрямку
відшкодування не позбавляє його право отримати невідшкодований
залишок бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на
розрахунковий рахунок, оскільки згідно з підпунктом 7.7.3 п. 7.7
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підставою для отримання відшкодування є дані лише
податкової декларації за звітний період, а у податкових
деклараціях позивача за червень та серпень 2004 року було
зазначено про відшкодування саме на розрахунковий рахунок.
Суд апеляційної інстанції, погодившись з доводами суду першої
інстанції, в своєму рішенні також зазначив, що відповідно до
положень підпункту 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та п. 4.4 Порядку заповнення та
подання податкової декларації з податку на додану вартість,
затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України
від 30 травня 1997 року № 166 ( z0250-97 ) (z0250-97)
, напрямок бюджетного
відшкодування відображається платником податку в податковій
декларації, а тому зміна напрямку відшкодування може бути ним
здійснена лише шляхом подачі уточненої декларації, що не було
зроблено позивачем, оскільки ним було подано лист від 22 листопада
2004 року № I/29.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх
інстанцій відносно правомірності заявлених позивачем до бюджетного
відшкодування сум податку на додану вартість за червень 2004 року
в розмірі 10 296, 00 грн. та за серпень 2004 року в розмірі 8 580,
00 грн., оскільки суди попередніх інстанцій правильно в своїх
рішеннях виходили з того, що суми бюджетного відшкодування,
заявлені в податкових деклараціях за червень та за серпень 2004
року, підтверджені матеріалами справи та фактично визнані ДПI у м.
Краматорську Донецької області. При цьому суди в своїх рішеннях
правильно посилались на те, що Закон України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не вимагає при формуванні покупцем
податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в
ціні товару при його придбанні, підтвердження факту сплати цих сум
до бюджету контрагентами, в тому числі, шляхом проведення
зустрічних перевірок цих контрагентів, оскільки невиконання
контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне
відповідальність та негативні наслідки саме для нього і це не є
підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування
податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі
передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та
має всі документальні підтвердження розміру свого податкового
кредиту.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами судів
першої та апеляційної інстанцій відносно того, що подання
позивачем листа від 22 листопада 2004 року № I/29 не позбавляє
його права на стягнення невідшкодованої суми бюджетної
заборгованості в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли
обгрунтованого висновку про правомірність позовних вимог ПП
"Iнтехмаш".
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПI у м.
Краматорську Донецької області підлягає залишенню без задоволення,
а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 23
травня 2005 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 224, ст.
ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті
Краматорську Донецької області залишити без задоволення, а
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23
травня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.I. Костенко
(підпис) Н.Є. Маринчак
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева