УХВАЛА
Iменем України
"04" липня 2007 року Справа № 9/13
к/с № К-23882/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Голубєвої Г.К.
Суддів: Брайка А.I.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
18.05.2006 року
у справі № 9/13
за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Металохімкомплект",
Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"
про визнання недійсним господарського зобов'язання та
застосування наслідків визнання такого зобов'язання недійсним
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Чернівці (далі - ДПI у м.
Чернівці) звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Металохімкомплект" (далі - ТОВ
"Металохімкомплект") та Відкритого акціонерного товариства
"Укртелеком" (далі - ВАТ "Укртелеком") про визнання недійсним
господарського зобов'язання, яке виникло на підставі договору
транспортного обслуговування № 262-28 від 30.05.2005 року та
застосування наслідків недійсності такого зобов'язання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір укладений
відповідачами із метою, що завідомо суперечить інтересам держави
та суспільства, яка полягала у наданні транспортних послуг без
відповідної ліцензії.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від
20.02.2006 року у задоволенні позову в частині визнання недійсним
договору відмовлено, в частині стягнення коштів провадження у
справі припинено.
Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог
мотивоване тим, що до виконання господарського зобов'язання ТОВ
"Металохімкомплект" приступило після отримання ліцензії на право
надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним
транспортом загального користування. Припинення провадження у
справі в частині стягнення коштів, отриманих без встановлених
законом підстав, судом першої інстанції обгрунтовано непідсудністю
таких вимог господарським судам.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
18.05.2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, у
задоволенні позову відмовлено повністю. Постанова обгрунтована
тим, що відсутність ліцензії на здійснення певного виду діяльності
в момент вчинення господарського зобов'язання не є доказом
наявності у сторін (сторони) правочину мети, що суперечить
інтересам держави та суспільства, а є підставою для застосування
до перевізника штрафних санкцій.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції,
позивач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати, та
прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи
неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.05.2005 року
між відповідачами укладено договір транспортного обслуговування
від 30.05.2005 року № 262-28 на транспортне обслуговування строком
до 31.12.2005 року.
14.12.2005 року ТОВ "Металохімкомплект" отримав ліцензію на
право надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів
автомобільним транспортом загального користування.
В червні, липні 2005 року відбулося виконання зобов'язання,
що підтверджується податковими накладними та звітами по
господарських операціях. Виручка від реалізації послуг становила
18524 грн.
Актом перевірки від 05.10.2005 року № 3175/32/23-1/31229552
ДПI у м. Чернівці встановлено, що ТОВ "Металохімкомплект" надавало
транспортні послуги ВАТ "Укртелеком" без відповідної ліцензії у
період за 01.06.2005 року по 30.06.2005 року, чим порушено приписи
п. 33 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про ліцензування
певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
контроль за
наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють
спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та інші
органи виконавчої влади в межах їх повноважень шляхом проведення
планових та позапланових перевірок.
Згідно з п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної податкової служби
здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема контроль за
наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності,
що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною
передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці
документи.
Iз аналізу зазначених норм вбачається, що органи державної
податкової служби в межах своїх повноважень здійснюють контрольну
функцію за наявністю ліцензій.
Досліджуючи правову природу виникнення договірних зобов'язань
у відповідачів, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України дійшла висновку, що відповідно до ст. 22 Закону України
"Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
( 1775-14 ) (1775-14)
, за провадження господарської діяльності без ліцензії
застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах,
встановлених законом, а не визнання угод недійсними.
З огляду на викладене колегія суддів Вищого адміністративного
суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанцій
щодо безпідставності визнання, відповідно до ст. 207
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, господарського
зобов'язання, яке виникло на підставі договору транспортного
обслуговування недійним, оскільки такі позовні вимоги не
грунтуються на матеріально-правовому способі захисту права, яке
ДПI у м. Чернівці вважає порушеним, оскільки відсутня наявність
мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Відсутність підстав для визнання господарських зобов'язань
недійсними зумовлює відсутність підстав для застосування
визначених в ст. 208 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
правових наслідків, пов'язаних із стягненням виконаного.
Отже, при прийнятті рішення суд апеляційної інстанції дійшов
вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і
правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми
матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224,
230, 231 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, Вищий адміністративний суд
України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
18.05.2006 року у справі № 9/13 за позовом Державної податкової
інспекції у м. Чернівці до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Металохімкомплект", Відкритого акціонерного товариства
"Укртелеком" про визнання недійсним господарського зобов'язання та
застосування наслідків визнання такого зобов'язання недійсним
залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
18.05.2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К. гід