Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Дашківській О.Є.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06.12.2005р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29.05.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про перерахунок пенсії, -

встановила:

У грудні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про перерахунок пенсії.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29.03.2005р. у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.12.2005р. було відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.03.2005р. за нововиявленими обставинами.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29.05.2006р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06.12.2005р. залишено без змін.

ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06.12.2005р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29.05.2006р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 09.08.2005р. позивач звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.03.2005р. Підставами перегляд рішення суду було прийняття Пленумом Верховного Суду України постанови № 4 від 15.04.2005р. "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (v0004700-05) .

Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Згідно пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.02.1981р. № 1 (v0001700-81) "Про перегляд судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Отже, посилання позивача на постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005р. (v0004700-05) , як на підставу перегляду судового рішення є безпідставним, оскільки вказана постанова була прийнята вже після винесення рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.03.2005р.

Крім того, відповідно до ухвали апеляційного суду м. Києва від 28.07.2005р., якою було залишено без змін рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.03.2005р., і постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005р. (v0004700-05) і Закон України від 15.06.2005р. "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , який набув чинності з 01.01.2005р., були предметом розгляду апеляційного суду м. Києва під час судового засідання.

Отже, судами першої та апеляційної інстанції правова оцінка по справі дана вірно, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає, а судові рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06.12.2005р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29.05.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.