ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Харченка В.В., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Бим М.Є.,
Кравченко О.О.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою приватного підприємства "Монтеград" на рішення
господарського суду м. Севастополя від 09-16.06.2005 року та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
27.07.2005 року у справі №20-9/169 за позовом прокурора
Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі
Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту
інвалідів до приватного підприємства "Монтеград" про стягнення
2129,41 грн., -
встановила:
Прокурор Нахімовського району м. Севастополя в інтересах
держави в особі Севастопольського міського відділення Фонду
соціального захисту інвалідів звернувся до суду з позовом до
приватного підприємства "Монтеград" про стягнення 2129,41 грн.
штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів в 2002 році, мотивуючи
позовні вимоги порушенням відповідачем положень Закону України
"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
( 875-12 ) (875-12)
.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 09-16.06.2005
року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 27.07.2005 року, позов прокурора
Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі
Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту
інвалідів до приватного підприємства "Монтеград" задоволено.
Не погоджуючись із постановленими у справі судовими рішеннями
відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить рішення
господарського суду м. Севастополя від 09-16.06.2005 року та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
27.07.2005 року скасувати та постановити нове рішення, яким в
позові відмовити.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлене наступне.
Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
від 21.03.1991 р. №
875-ХII для підприємств, установ і організацій незалежно від форми
власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць
для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від
загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25
чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не
передбачено законом.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів
середньооблікова чисельність працівників за 2002 рік на приватному
підприємстві "Монтеград" складає 17 чоловік.
Судами вірно встановлено, що фактично підприємством не було
створено жодного робочого місця для працевлаштування інвалідів. В
матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач інформував
відповідні органи соціального захисту інвалідів та центри
зайнятості про створення робочих місць для працевлаштування
інвалідів у 2002 році.
Згідно ст. 20 даного Закону підприємства, установи і
організації незалежно від форм власності і господарювання, де
кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом,
передбаченим частиною 1 статті 19 цього Закону, щороку сплачують
відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів
штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної
заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в
установі, і організації за кожне робоче місце, не зайняте
інвалідом.
Враховуючи те, що середньомісячна заробітна плата за 2002 рік
на підприємстві відповідача складає 2129,41 грн., судами першої та
апеляційної інстанції зроблено вірний висновок щодо стягнення з
відповідача штрафних санкцій в розмірі 2129,41 грн.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають
підстав для висновку про неправильне застосування судами норм
матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло
призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суди першої та апеляційної
інстанції винесли законні і обгрунтовані рішення, постановлені з
дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав
для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу приватного підприємства "Монтеград"
відхилити.
Рішення господарського суду м. Севастополя від 09-16.06.2005
року та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 27.07.2005 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді:
(підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович