ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Харченка В.В., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Бим М.Є.,
Кравченко О.О.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми
"Пріма-Я" на рішення господарського суду Вінницької області від
22.02.2005 року та постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 06.06.2005 року у справі №11/52-05 за
позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми
"Пріма-Я" про стягнення 1711,11 грн., -
встановила:
Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту
інвалідів звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою
відповідальністю агрофірми "Пріма-Я" про стягнення 1711,11 грн.
штрафних санкцій за не створення робочих місць для
працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу
посилаючись на порушення відповідачем ст. 19 Закону України "Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
.
Рішенням господарського суду Вінницької області від
22.02.2005 року, залишеним без змін постановою Житомирського
апеляційного господарського суду від 06.06.2005 року, позов
Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми
"Пріма-Я" задоволено.
Не погоджуючись із постановленими у справі судовими рішеннями
відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить рішення
господарського суду Вінницької області від 22.02.2005 року та
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
06.06.2005 року скасувати і справу передати на новий розгляд.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлене наступне.
Ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
від 21.03.91р. №875-ХII встановлює
для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи
робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Згідно п. 14 Положення про робоче місце інваліда і про
порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
,
підприємства (об'єднання), установи і організації у межах
доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для
працевлаштування інвалідів.
Згідно ч. 1 ст. 18 даного Закону передбачено, що
працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства
праці України, Міністерства соціального захисту населення України,
місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів.
Згідно п. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
зі
змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів
України від 10.01.2002 року № 19 ( 19-2002-п ) (19-2002-п)
, робоче місце
інваліда - це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на
підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно
від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови
для праці інваліда.
Згідно п. 3 Даного Положення робоче місце інваліда вважається
створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого
місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною
комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів
Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено
в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Враховуючи те, що середньооблікова чисельність штатних
працівників облікового складу ТОВ агрофірма "Пріма-Я" становить 27
осіб, кількість робочих місць для забезпечення працевлаштування
інвалідів відповідачем згідно 4-х відсоткового нормативу становить
одне місце, яке не було зайняте інвалідом, що підтверджується
звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за
2003р., судами першої та апеляційної інстанції зроблено вірний
висновок, що відповідач вимоги закону не виконав.
Згідно листа Ленінського районного центру зайнятості м.
Вінниці №01-16/1619 від 09.09.04р. судами встановлено, що протягом
2002-2003 рр. відповідач не подавав щомісячні звіти за формою
№3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), на
яких може використовуватися праця інвалідів, що свідчить про не
інформування державної служби зайнятості.
За таких обставин, судами зроблено вірний висновок про
невиконання відповідачем у 2003 році вимог вищенаведених
нормативно-правових актів та про обгрунтованість застосування до
нього, передбаченої ст. 20 Закону штрафної санкції в сумі
1711,11грн.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають
підстав для висновку про неправильне застосування судами норм
матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло
призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суди першої та апеляційної
інстанції винесли законні і обгрунтовані рішення, постановлені з
дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав
для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
агрофірми "Пріма-Я" відхилити.
Рішення господарського суду Вінницької області від 22.02.2005
року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 06.06.2005 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді:
(підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович