Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді Фадєєвої Н.М.,

суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Кравченко О.А.,

при секретарі: Кулеша А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Iвано-Франківського міського центру зайнятості на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2005 року у справі за позовом Другої Iвано-Франківської міської юридичної консультації Iвано-Франківської обласної колегії адвокатів до Iвано-Франківського міського центру зайнятості про стягнення суми, за зустрічним позовом Iвано-Франківського міського центру зайнятості до Другої Iвано-Франківської міської юридичної консультації Iвано-Франківської обласної колегії адвокатів про стягнення суми, -

встановила:

У лютому 2005 року Друга Iвано-Франківська міська юридична консультація Iвано-Франківської обласної колегії адвокатів звернулася до суду з позовом до Iвано-Франківського міського центру зайнятості про зобов'язання відповідача перерахувати дотацію у розмірі 1073, 76 грн. на їх розрахунковий рахунок згідно договору від 12 березня 2003 р. про надання дотації роботодавцю на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.

Iвано-Франківський міський центр зайнятості звернувся із зустрічним позовом до Другої Iвано-Франківської міської юридичної консультації Iвано-Франківської обласної колегії адвокатів та просив стягнути на його користь 4028 грн. 49 коп.

Основний позов мотивований тим, що відповідачем порушено умови договору про надання дотації роботодавцю на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.

Зустрічний позов мотивовано тим, що позивач по первісному позову не виконав умови договору про надання дотації роботодавцю на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.

Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від 26 квітня 2005 року у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2005 року скасовано рішення суду першої інстанції, у зустрічному позові відмовлено, основний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Iвано-Франківський міський центр зайнятості звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання касаційної інстанції сторони не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Судами першої та апеляційної інстанцій в ході з'ясування обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено, що між Iвано-Франківським міським центром зайнятості та Другою Iвано-Франківською міською юридичною консультацією Iвано-Франківської обласної колегії адвокатів було укладено договір про надання дотації роботодавцю на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних. На підставі вищеназваного договору відповідачем позивачу було направлено для працевлаштування на посаду бухгалтера ОСОБА_1

Пунктом 6 Договору передбачено, що у разі порушення роботодавцем гарантій зайнятості осіб, направлених центром для працевлаштування, роботодавець повертає суму одержаної дотації з урахуванням індексації на рівень інфляції протягом 10 календарних днів з моменту виявлення порушень та не має права звертатися за черговим її наданням протягом трьох років.

Позивачем порушено гарантії працевлаштованої особи, а саме - невчасно виплачено заробітну плату ОСОБА_1

Відповідно до ч. 7 ст. 43 Конституції України (254к/96-ВР) право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 115 КЗУпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Законом України "Про зайнятість населення" (803-12) встановлено обов'язок підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, їх службових осіб сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод, що закріплено в статті 20.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову Другої Iвано-Франківської міської юридичної консультації Iвано-Франківської обласної колегії адвокатів до Iвано-Франківського міського центру зайнятості і задоволення зустрічного позову Iвано-Франківського міського центру зайнятості до Другої Iвано-Франківської міської юридичної консультації, оскільки позивач по первісному позову порушив законодавство і умови договору.

Судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, дана вірна правова оцінка встановленим у справі обставинам, натомість судом апеляційної інстанції помилково скасовано вірне рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Iвано-Франківського міського центру зайнятості задовольнити, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2005 року - скасувати, рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 26 квітня 2005 року - залишити в силі.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .