Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Ярцева С.В.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 06.11.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 та рішення господарського суду м. Києва від 14.04.2005

у справі № 25/31

за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва

до 1) ТОВ "Юнг Моніторинг Системи"

2) МП "Акорд"

третя особа ТОВ "Гарантія Менеджмент"

про визнання угоди недійсною

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зверенулась до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 16 від 09.10.2002, з підстав передбачених ст. 48 ЦК України

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.04.2005, яке залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 у справі № 25/31, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи свою касаційну скаргу позивач посилається на лист Центрального митного управління Державного митного комітету Російської Федерації, згідно якого, інформація щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Юнг Моніторинг Системи" в електронній Центрального митного управління відсутні та на відповідь Інспекції Міністерства Російської Федерації з податків та зборів №5 по Центральному адміністративному окрузі м. Москва від 30.01.2003р., згідно якого фінансово-господарська діяльність ТОВ "Юнг Моніторинг Системи" відсутня.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Між ТОВ "Юнг Моніторинг Системи" та МП "Акорд" - було укладено договір купівлі - продажу №16 від 09.10.2005р., згідно якого МП "Акорд" (продавець) продає, а ТОВ "Юнг Моніторинг Системи" (покупець) купує автоматизовану систему моніторингу та керування комплексом станцій катодного захисту підземних металевих споруд-нафтопроводу на 100 км. (АСК КСКЗ ПМС) у кількості 1 комплект. Зазначений договір був укладений МП "Акорд" на виконання договору комісії №22 від 26.09.2002р., укладеного з ТОВ "Гарантія Менеджмент".

Як вбачається з матеріалів справи, виникнення і припинення оскаржуваних правовідносин між відповідачами відбулось у період дії Цивільного кодексу УРСР (1540-06) .

Згідно із ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Договір №16 від 09.10.2002р. є зовнішньоекономічним договором (контрактом) так, як ТОВ "Юнг Моніторинг Системи" є нерезидентом України.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" вказаного закону суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладення договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому закону.

У листах Російської Федерації не має інформації щодо відсутності у ТОВ "Юнг Моніторинг Системи" повноважень на здійснення зовнішньоекономічної діяльності та відповідно, укладення зовнішньоекономічних договорів. Згідно листа Інспекції Міністерства РФ по податкам і зборам №5 по Центральному адміністративному округу м. Москви (а.с.41) повідомлено, що ТОВ "Юнг Моніторинг Системи" бухгалтерську звітність та податкові декларації подає в ІМНО РФ №5 своєчасно та у встановлені законодавством РФ строки. Крім того, відповідно до довідки ВАТ АБ "Укргазбанк" №5797 від 27.11.2002р. (а.с.61) повідомлено, що на валютний рахунок №260053506 МП "Акорд" 19.11.2002р. надійшли валютні кошти в сумі 60010000,00 російських рублів: 15040000,00 російських рублів згідно контракту №16 від 09.10.2002р., який укладений між МП "Акорд" та ТОВ "Юнг Моніторинг Системи". Отже позивачем не доведено невідповідності законодавству України договору №16 від 09.10.2002р.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що ДПІ не наведено та необґрунтовано в чому саме укладений договір порушує інтереси держави і яким шляхом порушені інтереси повинні бути поновленні (стягнуто в доход держави все одержане за угодою, тощо.)

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задоволенню не підлягає, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 та рішення господарського суду м. Києва від 14.04.2005 у справі № 25/31 – залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 та рішення господарського суду м. Києва від 14.04.2005 у справі № 25/31 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.