Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Ярцева С.В.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 06.11.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Харківської ОДПІ на рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2005 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2005

у справі № А-03/69-05

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Харківської ОДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.04.2005, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2005 позов задоволено частково, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ від 25.01.2005р.: № 0002661701/2 про визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 214836,00 грн. (43224,00 грн. основний платіж, 71612,00 грн. штрафна санкція); №0002651701/2 про визначення суми податкового зобов'язання по прибутковому податку на доходи від підприємницької діяльності в розмірі 216232,41 грн. - основний платіж №0002671701/2 про визначення суми податкового зобов'язання за порушення законодавства про патентування в розмірі 2560,00 грн. - штрафні санкції. У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Харківської ОДПІ від 25.01.05 р.: № 0002601701/2 про зобов'язання сплатити суми штрафу в розмірі 0,08 грн., № 0002611701/2 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 60,86 грн., № 0002621701/2 про зобов'язання сплатити суму штрафу в розмірі 38,03 грн., № 0002631701/2 про зобов'язання сплатити суму штрафу в розмірі 75,89 грн., № 0002641701/2 про зобов'язання сплатити суму штрафу в розмірі 10,90 грн. в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно акту Харківської ОДПІ від 20.09.2004р. про результат планової документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.04.2002р. по 31.05.2004р. були встановлені порушення пп.7.4.5, пп.7.5.1, п.7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з тим, що позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ протягом 2002-2004р.р. віднесені податкові накладні, виписані від імені ПД "Укртехопт" та АТ "Промтехпроект", які на час виписки накладних як юридичні особи, були відсутні, видалені з реєстру підприємств та організацій України, згідно інформації, наданої ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова АТ "Промтехпроект" не було зареєстровано як платник ПДВ, а свідоцтво платника ПДВ ДП "Укртехопт" було анульовано на підставі заяви керівника підприємства ще 29.02.2000р. згідно інформації, наданої ДПІ у Ленінському районі м. Харкова. Перевіркою встановлено включення підприємцем до складу валових витрат сум згідно документів від підприємств, які ліквідовані та видалені з усіх державних реєстрів - ДП "Укртехопт" та АТ "Промтехпроект", що свідчить про не укладення угод з ними взагалі, а також перевіркою виявлено порушення ст.ст. 1, 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", оскільки ПП ОСОБА_1 за період з 18.09.2002р. по 02.03.2004р. здійснював торгівельну діяльність за готівкові кошти без придбання торгового патенту: у вересні 2002р. на протязі 13 днів, з 01.10.2002р. по 31.08.2003р. на протязі 11 місяців, у вересні 2003р. на протязі 15 днів, з 01.10.2003р. по 28.02.2004р. на протязі 4 місяців, у березні 2004р. на протязі 2 днів, загальна сума штрафу становить 2560,0 грн.

За результатами вказаного акту начальником ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішенням від 22.09.2004р.: №0002661701/0 про визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 214836,0 грн., в тому числі 143224,0 грн. основний платіж, 71612,0 грн. штрафна санкція; № 0002601701/0 про зобов'язання сплатити суми штрафу в розмірі 0,08 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми зобов'язання з ПДВ у розмірі 0,40 грн.; податкове №0002611701/0 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 60,86 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми зобов'язання з ПДВ у розмірі 608,62 грн., № 0002651701/0 про визначення суми податкового зобов'язання по прибутковому податку на доходи від підприємницької діяльності в розмірі 216232,41 грн. - основний платіж; № 0002621701/0 про зобов'язання сплати суму штрафу в розмірі 38,03грн. за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи від громадян у розмірі 76,06 грн., № 0002631701/0 про зобов'язання сплатити сума штрафу в розмірі 75,89грн. за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи від громадян у розмірі 379,45 грн., № 0002641701/0 про зобов'язання сплатити сума штрафу в розмірі 10,90грн. за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи від громадян у розмірі 109,0 грн., № 0002671701/0 про визначення суми податкового зобов'язання за порушення законодавства про патентування в розмірі 2560,0 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач в рамках апеляційною узгодження суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом (ст. 5 Закону № 2181) оскаржив їх до контролюючих органів шляхом направлення первинної та повторної скарг. Рішенням начальника Харківської ОДПІ у Харківській області від 22.11.2004р. за результатами розгляду скарги визнано неправомірним виключення з валових витрат сум, сплачених за послуги по оформленню реєстраційних документів та податкове повідомлення-рішення № 0002651701/0 від 22.09.2004р. було скасовано частково - на суму 172,8грн., а платнику направлено нове податкове повідомлення з урахуванням рішення за результатами розгляду первинної скарги, тобто скарга задоволена частково. Повторна скарга до ДПА в Харківській області залишена без задоволення, а оскаржувані акти без змін.

За рішенням ДПА в Харківській області від 25.01.05 р. начальником Харківської ОДПІ 25.01.05 р. були прийняті податкове повідомлення-рішенням № 0002661701/2 про визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 214836,0 грн., в тому числі 143224,0 грн. основний платіж та 71612,0 грн. штрафна санкція; податкове повідомлення-рішення № 0002601701/2 про зобов'язання сплатити суми штрафу в розмірі 0,08 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми зобов'язання з ПДВ у розмірі 0,40 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0002611701/2 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 60,86 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми зобов'язання з ПДВ у розмірі 608,62 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002651701/2 про визначення суми податкового зобов'язання по прибутковому податку на доходи від підприємницької діяльності в розмірі 216232,41 грн. - основний платіж; податкове повідомлення-рішення № 0002621701/2 про зобов'язання сплати суму штрафу в розмірі 38,03грн. за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання з прибуткового податку на доходів підприємницької діяльності та інші доходи від громадян у розмірі 76,06 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002631701/2 про зобов'язання сплатити сума штрафу в розмірі 75,89грн. за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи від громадян у розмірі 379,45 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002641701/2 про зобов'язання сплатити сума штрафу в розмірі 10,90 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи від громадян у розмірі 109,0 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0002671701/2 про визначення сума податкового зобов'язання за порушення законодавства про патентування в розмірі 2560,0 грн. - штрафні санкції.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що згідно п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Проте визнати такі висновки обґрунтованими не можна з огляду на таке.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Судами попередніх інстанцій не взято до уваги:

- п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами

- п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який встановлює, що право на нарахування податку та складання податкової накладної надається виключно особам, зареєстрованим, як платники податку

- п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", в якому закріплено, що податковою накладною є документ, який містить обов'язковий перелік відомостей, а не будь-який документ з відповідною назвою і довільним заповненням всіх необхідних граф

- п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який не дозволяє відносити до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку не підтверджені відповідними документами - податковими накладними.

Як вбачається, з матеріалів справи, вони містять:

- Акт перевірки податкової інспекції (абз. 2 аркуш 4 акту), в якому зазначено, що ДП "Промтехпроект" та ДП "Укртехопт" ліквідовані згідно повідомлень реєструючих органів, ще в 2000р. та в 1997р. відповідно, видалені з ЄДРПО України ще в 2002р. та 2000р. відповідно

- Довідка Головного управління статистики у Харківській області № 11038/12-04 від 10.09.2004 видалення з 14.08.2000р. ДП "Укртехопт" з ЄДРПОУ (а.с.97, том 1).

- Повідомлення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 5914/7/28-111 від 16.09.2004р про анулювання 29.02.2000р. свідоцтва платника ПДВ ДП "Укртехопт" за заявою платника (а.с.98, том І)

- Повідомлення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 4518/7/28-114 від 16.09.2004р., де зазначено, що АТ "Промтехпроект" (24348624) взагалі не було зареєстровано, як платник ПДВ (а.с.99, том І).

- Повідомлення виконкому Харківської міськради № 5193 про скасування державної реєстрації АТ "Промтехпроект" 26.07.2000р. (а.с.100, том 1)

- Рішення Арбітражного суду Харківської області від 20.06.2000р. по справі № А-6758/4-41 (а.с.101, том 1) скасування державної реєстрації АТ "Промтехпроект"

Даним доказам судами в порушення ст. 43 ГПК України не надано будь-якої правової оцінки

Враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не з'ясування судами всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду слід всебічно та повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди першої інстанції та апеляційної інстанцій неповно з'ясували обставини справи, не перевірив доводів і заперечень сторін та доказів по справі в зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2005 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2005 у справі № А-03/69-05 підлягає скасуванню, а справа № А-03/69-05, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 223 КАС України, передається на розгляд суду першої інстанції

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Харківської ОДПІ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2005 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2005 у справі № А-03/69-05 скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Справу № А-03/69-05 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.