ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою громадян ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ухвалу
господарського суду Хмельницької області від 6 березня 2006 року
та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 24
березня 2006 року у справі №14/43-НА за позовом Колективного
підприємства "Цивільжитбуд" до Управління архітектури та
містобудування Хмельницької міської ради про визнання протиправним
та скасування розпорядження головного архітектора м.
Хмельницького, -
встановила:
06 лютого 2006 року КП "Цивільжитбуд" звернулося до
господарського суду із позовом до Управління архітектури та
містобудування Хмельницької міської ради про визнання протиправним
та скасування розпорядження №1 від 05.10.05 головного архітектора
м. Хмельницького, яким було зупинено дію дозволу Iнспекції
державного архітектурно-будівельного контролю Хмельницького
управління архітектури та містобудування №99 від 30 вересня 2005
року, виданого позивачу на виконання будівельних робіт з
будівництва 120-квартирного житлового будинку по вул. Ковпака, 20
в м. Хмельницькому.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07
лютого 2006 року за вказаною позовною заявою було відкрито
провадження в адміністративній справі, а ухвалою від 06 березня
2006 року закінчено підготовче провадження та призначено дану
справу до судового розгляду. Цією ж ухвалою в залученні громадян
ОСОБА_7., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. (далі -
заявники) до участі в справі в якості третіх осіб, які не
заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача було відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 24
березня 2006 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено,
а апеляційну скаргу повернуто заявникам.
Не погоджуючись з такими висновками судів першої та
апеляційної інстанції в касаційній скарзі заявники, посилаючись на
порушення норм процесуального права та Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ставлять питання про скасування ухвалених по
справі судових рішень та просять ухвалити нове, яким задовольнити
їх вимогу про залучення до справи в якості третіх осіб.
В обгрунтування скарги заявники вказували, що рішення у даній
справі може вплинути на їхні права та інтереси, оскільки
продовження будівництва третьої блок секції будинку №20 по вул.
Ковпака заподіює шкоду житловому будинку №12 по вул. Ковпака, в
якому проживають заявники, зокрема, в ньому з'являються та
збільшуються тріщини, відпадає облицювальна плитка.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність
застосування судами норм процесуального права, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та
апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 86 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, виключне право
оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм
внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що предметом
спору за даним позовом є перевірка законності розпорядження
головного архітектора міста щодо визначення чи прийняте воно на
підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Оскільки дія вказаного розпорядження поширюється лише на
позивача по даній справі, то судом зроблено вірний висновок про
відсутність підстав вважати його пов'язаним з можливим порушенням
прав громадян, що звернулись з клопотанням і про те, що рішення у
справі може вплинути на їх права та інтереси.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
з'ясувавши предмет спору, перевіривши доводи та давши їм належну
правову оцінку, суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили
рішення, що відповідають вимогам закону.
При вирішенні справи судами правильно застосовані норми
процесуального права, порушень які б могли призвести до
неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Приведені в касаційній скарзі доводи зазначені висновки судів
не спростовують, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з
висновками суду.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду
Хмельницької області від 6 березня 2006 року та ухвалу
Житомирського апеляційного господарського суду від 24 березня 2006
року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: