ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" червня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
суддів - Маринчак Н.Є., Степашка О.I., Леонтович К.Г., Чалого
С.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Приватного підприємства "ПромКом"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 02 серпня 2005 року
у справі №6/73
за позовом Приватного підприємства "ПромКом"
до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському
районі м. Запоріжжя
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
встановив:
У лютому 2005 року позивач звернувся до господарського суду
Запорізької області з позовом про визнання недійсними податкових
повідомлень - рішень ДПI в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
№0000762601/0/28524 від 20.09.2004р..
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18
квітня 2005 року позовні вимоги було задоволено повністю: визнано
недійсними оскаржуване податкове повідомлення-рішення та стягнуто
з відповідача на користь позивача 85,00грн. державного мита та
118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
02 серпня 2005 року скасовано рішення суду першої інстанції та
прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог,
судові витрати за перегляд рішення апеляційною інстанцією в сумі
42,50грн. покладено на позивача.
Не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції, позивач
звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в
якій поставлено питання про скасування постанови Запорізького
апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року, як
такої, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та
залишення в силі рішення суду першої інстанції від 18 квітня 2005
року про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками податкового
органу було проведено позапланову документальну перевірку позивача
на предмет правильності обчислення та своєчасності внесення до
бюджету сум податку на додану вартість за період: у вересні
2003р., з січня 2004р. по червень 2004р. включно.
За наслідками вказаної перевірки складено акт НОМЕР_4 від
20.09.2004р. яким встановлено порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3
ст.5 наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової
декларації та Порядку її заповнення та подання" №166 від
30.05.1997р., п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, зокрема, було вказано на завищення
на 251587,00грн..
На підставі вказаного акту перевірки було прийнято податкове
повідомлення-рішення №0000762601/0/28524 від 20.09.2004р. про
зменшення в картці особового рахунку позивача завищеної суми
бюджетного відшкодування на суму 251587,00грн..
З матеріалів справи вбачається, позивач мав господарські
відносини з ПП ОСОБА_1., ТОВ "Техно-Соло", ТОВ "Iвакс", ТОВ
"Стек-Iмпекс", ТОВ "СВАМ".
У липні 2003р. постачальником позивача були ПП ОСОБА_1. та
ТОВ "СВАМ".
ПП ОСОБА_1., ТОВ "Техно-Соло" та ТОВ "СВАМ" є пов'язаними
особами, оскільки засновником цих підприємств є ОСОБА_1., крім
того перевіркою зазначених підприємств встановлено, що книги
обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг) не були
зареєстровані податковим органом.
Також податковим органом було зазначено, що при проведенні
позапланової перевірки ПП ОСОБА_1. з питань взаємовідносин із
позивачем було встановлено, що податкові накладні з операцій по
наданню послуг з переробки давальницької сировини, що видавались
ПП ОСОБА_1. не підтверджують фактичного надання вказаних послуг,
оскільки виробничих потужностей для їх надання підприємство не має
та не орендує.
Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об'єктом оподаткування є операції
платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг на митній
території України. Відповідачем зазначається, що оскільки у даному
випадку не було підтверджено фактичного надання послуг, то
відсутній також і об'єкт оподаткування, з чого слідує, що суми
податку на додану вартість до сум розрахунку відшкодування ПДВ
позивачем було включено безпідставно.
Постачальниками ПП ОСОБА_1. в свою чергу були: ТОВ "Нігма",
ТОВ "Сольдин Плюс", ТОВ "Юнава", ПП "Капіталбуд".
Рішенням господарського суду Донецької області від
17.06.2003р. державну реєстрацію ТОВ "Нігма" скасовано.
ТОВ "Сольдин Плюс" останню декларацію з ПДВ подано за жовтень
2002р. і згідно листа ДПI у Солом'янському районі м.Києва більше
не звітує до податкового органу.
Згідно листа ДПI у Шевченківському районі м.Києва ТОВ "Юнава"
ліквідовано рішенням господарського суду м.Києва від 30.01.2003р.
у справі №16/133, а податкові накладні було виписано ТОВ "Юнава" у
березні 2003р..
Згідно листа ДПI у Кіровському районі м.Дніпропетровська
НОМЕР_3 від 10.08.2004р. ПП "Капіталбуд" подано останню декларацію
з ПДВ з вказаним задекларованим зобов'язанням у сумі 0грн. за
квітень 2000р..
У січні 2004р. позивачем було віднесено до податкового
кредиту суми ПДВ, за договором з ТОВ "СВАМ". Товар, що був
предметом даної угоди було придбано ТОВ "Стек Iмпекс" та ТОВ
"СВАМ" у ТОВ "Колієр".
Згідно листа ДПI у Солом'янському районі м.Києва №НОМЕР_1 від
14.07.2004р. ТОВ "Колієр" з часу реєстрації підприємства подавало
звітність з задекларованими показниками ПДВ у сумі 0грн., а з
червня 2003р. взагалі припинило звітувати до податкових органів.
Згідно листа ДПI у Дніпровському районі м.Києва НОМЕР_2від
04.06.2004р. ТОВ "Стек Iмпекс" не подає податкову звітність з
моменту державної реєстрації, податки не нараховує та не сплачує,
за юридичною адресою не знаходиться.
Дані обставини свідчать про ненадходження до бюджету сум
податку на додану вартість, які заявлені до відшкодування
позивачем.
Приписами п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено, що бюджетне відшкодування -
сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку
з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Отже, судова колегія касаційної інстанції погоджується з
висновками суду апеляційної інстанції, що відповідачем надано
переконливі докази, що по всіх ланцюгах придбання товару грошові
кошти до бюджету не надходили, тому надмірної сплати податку у
даному випадку не існувало.
Таким чином, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги
процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини
справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального
права, постановлено обгрунтоване рішення, в якому повно
відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду
про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в
судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів,
викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "ПромКом" -
залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
02 серпня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя
Вищого адміністративного суду
України Н.Є.Маринчак