ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Проценко О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій
області на рішення апеляційного суду Донецької області від
13.06.2005 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління
Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя
особа - Харцизький міський відділ управління Міністерства
внутрішніх справ України в Донецькій області, про поновлення на
роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
встановила:
У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій
області, третя особа - Харцизький міський відділ управління
Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, про
поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час
вимушеного прогулу.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від
23.11.2004 р. позов ОСОБА_1 задоволено. Дії управління
Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо
звільнення позивача із займаної посади визнано неправомірними та
зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України в
Донецькій області скасувати пункт 1 наказу НОМЕР_1 від 29.03.2004
р., пункт 1 наказу НОМЕР_2 від 31.03.2004 р., пункт 1 наказу
НОМЕР_3 від 09.04.2004 р., наказ НОМЕР_4 від 28.04.2004. ОСОБА_1
поновлено на посаді начальника чергової частини штабу Харцизького
міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України
в Донецькій області та з відповідача на його користь стягнуто
3934,8 грн.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 13.06.2005
р. рішення Харцизького міського суду Донецької області скасовано,
а за справою ухвалено нове рішення, яким позов Петрова С.В
задоволено частково. Дії управління Міністерства внутрішніх справ
України в Донецькій області щодо звільнення позивача із займаної
посади визнано неправомірними. Зобов'язано управління Міністерства
внутрішніх справ України в Донецькій області скасувати наказ
НОМЕР_4 від 28.04.2004 та наказ НОМЕР_3 від 09.04.2004 р. в
частині звільнення ОСОБА_1 та поновлено його на службі в
Харцизькому міському відділі управління Міністерства внутрішніх
справ України в Донецькій області. Зобов'язано управління
Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області провести
позивачу виплату грошового забезпечення за період з 30.04.2004 р.
і по день поновлення на службі.
У касаційній скарзі управління Міністерства внутрішніх справ
України в Донецькій області просить рішення апеляційного суду
скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким у
задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на
порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального
права.
Перевіривши наведені доводи касаційної скарги та рішення
судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 наказом НОМЕР_4 від 28.04.2004
р. було звільнено за порушення дисципліни згідно пункту 64 "є"
Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом
органів внутрішніх справ України.
Під час слухання справи обставини, які стали підставою
звільнення позивача, не знайшли свого підтвердження. Встановлено,
що відділення Державної служби охорони при Харцизькому міському
відділі управління Міністерства внутрішніх справ України в
Донецькій області мало статус юридичної особи. Начальником
вказаного відділення до 13.08.2003 р. був ОСОБА_1 і згідно його
функціональних обов'язків він мав право на підпис листа про зняття
телефонів, який був виконаний 20.06.2003 р., саме тоді, коли
позивач займав посаду начальника відділення Державної служби
охорони при Харцизькому міському відділі управління Міністерства
внутрішніх справ України в Донецькій області. Щодо листа Приватної
фірми "IБС", який надійшов до Харцизького центру електрозв'язку №4
ДД ВАТ "Укртелеком" про встановлення телефонів для забезпечення
діяльності ПЦО фірми, то він був підписаний її директором,
зареєстрований і направлений саме з цієї фірми.
Крім того, Постановою Верховного Суду України від 11.05.2005
р. постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від
02.03.2004 р. та постанову апеляційного суду Донецької області від
09.06.2004 р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної
відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого Законом
України "Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
, скасовано.
Суди обгрунтовано дійшли до висновку про те, що порушень п. 1
ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України
ОСОБА_1 допущено не було.
Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що
правовідносини, які виникли між сторонами, не регулюються нормами
трудового законодавства.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду
апеляційної інстанції необхідно залишити без змін, так як воно є
законним і обгрунтованим та постановлене з дотриманням норм
матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила :
Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ
України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення
апеляційного суду Донецької області від 13.06.2005 р. у справі за
позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ
України в Донецькій області, третя особа - Харцизький міський
відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в
Донецькій області, про поновлення на роботі та стягнення
заробітної плати за час вимушеного прогулу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.I. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом суддя М.М. Заїка