ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Васильченко Н.В., Кравченко
О.О.,
Леонтович К.Г.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08
листопада 2005 року, у справі № 23/226пн за позовом управління
Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в Калінінському районі м.Горлівки, про зобов'язання
прийняти до заліку суму виплаченої пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі
м.Горлівки, звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в Калінінському
районі м.Горлівки про зобов'язання прийняти до заліку суму 2571,51
грн. пенсії, виплаченої громадянину ОСОБА_1 за період з січня 2004
року по травень 2005 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що
Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в Калінінському районі м.Горлівки в порушення норм чинного
законодавства не підписані акти звірки на відшкодування витрат,
пов'язаних з виплатою пенсії, сплаченої громадянину України
ОСОБА_1, який отримав каліцтво за межами України.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09 вересня
2005 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року
рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.
У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки
просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити
в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення
норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає
виходячи з наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 23.08.1972 року
із робітником Промкомбінату міста Кличева Білорусія ОСОБА_1
трапився нещасний випадок на виробництві, що підтверджується
відповідним актом за формою Н-1. У зв'язку з цим громадянина
ОСОБА_1 визнано інвалідом третьої групи внаслідок нещасного
випадку на виробництві, про що свідчить довідкаНОМЕР_1 та йому
призначена пенсія згідно з законодавством СРСР. Відповідно до
відомостей про виплату пенсій громадянину ОСОБА_1 за період з
січня 2004 року по травень 2005 року виплачено пенсію по
інвалідності внаслідок трудового каліцтва в розмірі 2 571,51 грн.
і цю суму позивач просить включити до акту щомісячної звірки.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
особи, право яких на
отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із
законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної
працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного
захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків,
мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку
відповідно до цього Закону. Підпунктом "г" п.1 ст.21 вказаного
Закону передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України
зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в
повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові
внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті,
виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні,
пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві
або професійного захворювання.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про страхові
тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
№2272-111 від
22.02.2001 року Фонд соціального страхування від нещасних випадків
сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам
(членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001
року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в
установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують
право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та
соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому
порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду
соціального страхування від нещасних випадків, продовжують
отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого
роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального
страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому
страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від
нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, а між
страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального
страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються
відповідні розрахунки.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком
суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги є
обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судом апеляційної
інстанції при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального або процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм
матеріального та процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки
відхилити, а постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 08 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку,
визначених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: