Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача - Довгополова О.М.,

суддів: Любашевського В.П., Носа С.П.

при секретарі: Федуніву Б.Б.

за участю осіб:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідачів - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу

за апеляційною скаргою - представника Військової частини А 0796

на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 06.06.2007 року у справі № 2-а-39/07

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А 0796

про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -

Постановою суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано неправомірними дії командування в/ч А-0796 м. Рівне у відмові щодо виплати грошової компенсації за продовольче забезпечення та стягнуто 20194,99 грн. грошової компенсації за продовольче забезпечення з урахуванням коефіцієнту компенсації втрати частини грошових доходів за період з 11.03.2000. по 01.01.2007.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповним з"ясуванням обставин справи, а висновки не відповідають обставинам справи. Просить скасувати оскаржувану постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог, так як відповідно до ст. 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000. позивач не має права на грошову компенсацію взамін продовольчого забезпечення.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника апелянта та позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню з наступних підстав.

Суд обґрунтував свою позицію тим, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанов КМ України №316 від 12.03.1996 (316-96-п) . і №426 від 29.03.2002 (426-2002-п) . позивач має право на отримання грошової компенсації взамін продовольчого забезпечення відповідно до представленої довідки в сумі 13094,59 грн., а також застосував механізм компенсації громадянам втрати частини грошових доходів в зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, які суперечать нормам матеріального права, оскільки дія норми ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20.12.1991., якою передбачене право військовослужбовців на одержання продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації, призупинена ст. 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000.

При цьому колегія суддів зазначає, що покликання на вимоги ч.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) , якою гарантовано матеріальне, продовольче та інші види забезпечення військовослужбовців, положень ст. 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" не спростовують, даний Закон є чинним на даний час і неконституційним не визнавався, як помилково зазначив в своєму рішенні суд першої інстанції.

Також слід зазначити, що судом невірно застосовано норми Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) до правовідносин щодо грошової компенсації взамін продовольчого пайка і на такі правовідносини даний Закон (2050-14) не поширюється.

Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні даного адміністративного спору суд порушив норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, пп. 3, 4, 205, 207 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника Військової частини А 0796 задовольнити, постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 06.06.2007 року - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.