к-17997/06 Про скасування рішення сільської ради та визначення порядку користування земельною ділянкою - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа ОСОБА_4, про скасування рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, -

встановила:

У січні 2005 року ОСОБА_4. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1. про визнання частково недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Софіївсько-Борщагівська сільська рада) від 4 жовтня 2003 року та визначення порядку користування земельною ділянкою.

У зв'язку з переходом права власності на частину будинку від ОСОБА_3 до ОСОБА_2. відбулася заміна сторони у справі.

ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_4 та Софіївсько-Борщагівської сільської ради про скасування рішення Софіївсько-Боршагівської сільської ради від 4 жовтня 2003 року. Позов обгрунтовували тим, що вказаним рішенням їм передана у спільну сумісну власність земельна ділянка площею 0,0323 га для обслуговування будинку, розташованого в АДРЕСА_1 та ділянка площею 0,0737 га для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_4 передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка площею 0,0957 га для обслуговування будинку. Заявники вважали, що це рішення є неправомірним, оскільки ОСОБА_4. використав своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для обслуговування будинку, отримавши у власність земельну ділянку площею 0,10 га в АДРЕСА_2. Крім того, зазначали, що оскаржуваним рішенням порушене їх право на приватизацію земельної ділянки пропорційно часткам у праві власності на будинок, оскільки ОСОБА_1. належить 1/2 частина будинку, ОСОБА_3 належала 1/4 частина, ОСОБА_4, - 1/4 частина. Тому ОСОБА_1. та ОСОБА_3 необхідно було передати у власність 3/4 частини загального розміру ділянки, тобто 0,1577 га.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 20 грудня 2005 року позов ОСОБА_4 залишений без розгляду.

Постановою Києво-Святошинського районного суду від 20 грудня 2005 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1. задоволено. Постановлено визнати незаконним та скасувати рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 4 жовтня 2003 року.

Постановою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2006 року зазначену постанову Києво-Святошинського районного суду від 20 грудня 2005 року скасовано і ухвалено нову, якою ОСОБА_2та ОСОБА_1 в позові до Софіївсько-Борщагівської сільської ради про скасування рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 4 жовтня 2003 року відмовлено .

В касаційній скарзі ОСОБА_3., як представник ОСОБА_2. за дорученням та ОСОБА_1. ставлять питання про скасування постанови апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та просять залишити в силі постанову Києво-Святошинського районного суду від 20 грудня 2005 року.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовими інстанціями встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 2 липня 1983 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по 1/4 частині будинку АДРЕСА_1. Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 4 жовтня 2003 року ОСОБА_1. та ОСОБА_3 передана у спільну сумісну власність земельна ділянка площею 0,0323 га для обслуговування будинку та 0,0737 для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_4 передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка площею 0,0957 га для обслуговування будинку. Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 14 вересня 1999 року ОСОБА_4 передана у власність земельна ділянка площею 0,10 га в АДРЕСА_2 для обслуговування будинку.

Постановляючи судові рішення суди виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком погодитися не можна виходячи з наведеного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) справа адміністративної юрисдикції (далі адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судами встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з переходом права власності на частину спільного будинку від ОСОБА_3 до ОСОБА_2. та наданням 4 жовтня 2003 року Софіївсько-Борщагівською сільською радою у спільну сумісну власність земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для обслуговування будинку та ведення особистого селянського господарства яка раніше була закріплена за співвласником будинку ОСОБА_4.

Предметом спору в даній справі є реалізація повноважень приватного власника щодо володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Компетенція адміністративних судів, встановлена ст.17 Кодексу, на цей спір не поширюється, оскільки даний позов не є адміністративним, тому, що вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, він повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Тобто між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає розгляд зазначеної справи в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, і ту обставину, що помилки при визначенні виду судочинства відносно даної справи допустили саме суди, роз'єднавши позов, а помилка судів не може бути перешкодою гарантованого конституційного права на судовий захист, усі ухвалені в даній справі судові рішення відповідно до п. 4 частини 1 статті 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Києво-Святошинського районного суду від 20 грудня 2005 року та постанову апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2006 року скасувати і справу направити на новий розгляд в порядку цивільного судочинства до суду першої інстанції.