ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Гончаренко Р.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1 в інтересах Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_2
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 07 червня 2005 року
у справі № 12/5-05
за позовом ОСОБА_1 в інтересах Суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у місті Вінниці
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ДПI у
м. Вінниці в інтересах СПД - ФО ОСОБА_2 про визнання недійсним
податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 11 жовтня 2004
року
Заявою від 28 лютого 2005 року представник позивача збільшив
позовні вимоги та просив також визнати недійсним податкове
повідомлення - рішення ДПI у м. Вінниці № НОМЕР_2 від 11 жовтня
2004 року.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 02
березня 2005 року позов задоволено.
Визнано недійсними податкові повідомлення - рішення ДПI у м.
Вінниці від 11 жовтня 2004 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
Стягнуто з ДПI у м. Вінниці на користь СПД - ФО ОСОБА_2 85,
00 грн. витрат на державне мито та 118, 00 грн. витрат на
інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
07 червня 2005 року рішення господарського суду Вінницької області
від 02 березня 2005 року змінено в частині визнання недійсним
податкового повідомлення - рішення ДПI у м. Вінниці від 11 жовтня
2004 року № НОМЕР_1.
Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПI у м.
Вінниці від 11 жовтня 2004 року № НОМЕР_1 в частині визначення
фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері застосування
реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 3 600, 00 сумою
податкового зобов'язання.
В решті рішення господарського суду Вінницької області від 02
березня 2005 року залишено без змін.
В касаційній скарзі представник СПД - ФО ОСОБА_2 ОСОБА_1,
посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 07 червня 2005 року, а
рішення господарського суду Вінницької області від 02 березня 2005
року залишити без змін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи
касаційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього
у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів, враховуючи межі касаційної скарги, вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПI у м. Вінниці провела перевірку складу, що належить СПД -
ФО ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, щодо контролю за здійсненням
розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового
обігу, за результатами якої було складено акт № НОМЕР_3 від 05
жовтня 2004 року.
В акті перевірки були зафіксовані наступні порушення:
1) п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а саме: не проведення через реєстратор
розрахункових операцій розрахункової операції при продажу зі
складу чотирьох автомобільних шин на суму 720, 00 грн.;
2) ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, а саме: здійснення
торгівельної діяльності без відповідного торгового патенту.
На підставі акту перевірки ДПI у м. Вінниці прийняла
податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 11 жовтня 2004
року, яким відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
визначила штрафні
(фінансові) санкції в сумі 3 600, 00 грн., та податкове
повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 11 жовтня 2004 року, яким
відповідно до ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
визначила штраф в сумі 8,
00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з
того, що склад товарів, який був об'єктом перевірки, не має
торгового залу для покупців, тобто не є місцем роздрібної торгівлі
товарами, а тому вимога про застосування реєстратора розрахункових
операцій на складі товарів та отримання патенту для здійснення
торгівельної діяльності в цьому місці є безпідставним, оскільки
вимоги п. 1 ст. 3 Закон України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та ст. 3 Закон України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
поширюються
лише на торгівельну діяльність в пунктах продажу. При цьому суд
першої інстанції в своєму рішення посилався на те, що перевірка,
за наслідками якої прийняті спірні податкові повідомлення -
рішення, була проведена з порушення вимог ст. 16 Закон України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Крім того, рішення суду першої інстанції мотивовано
безпідставністю прийняття податкових повідомлень - рішень
відповідно до процедури Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
стосовно порушень вимог Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Суд апеляційної інстанції, частково змінюючи рішення суду
першої інстанції, виходив з того, що патент № НОМЕР_4 від серпня
2004 року (серія НОМЕР_5) надавав право СПД - ФО ОСОБА_2
здійснювати торгівлю лише на ринках, в той час, як факт продажу
автомобільних шин був зафіксований на складі, який знаходився за
межами ринку. Посилаючись на те, що Закон України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
вимагає проводити
розрахункові операції при продажу товарів у сфері торгівлі, а не в
конкретному торговому місці, суд апеляційної інстанції дійшов
висновку про правомірність нарахування позивачу штрафної санкції в
сумі 3 600, 00 грн. за порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія
суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти підприємницької
діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій
та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток,
платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні
послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки
(надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому
порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори
розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових
документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або
у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням
зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пунктом 5 ст. 9 вищезазначеного Закону передбачено, що
реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не
застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами
підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування
доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим
розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до
законодавства з питань оподаткування прибутковим податком з
громадян, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних
товарів (крім пива на розлив).
Згідно з положеннями п. 1 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів
"Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року №
13-92 громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб
оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за
фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту за певних
умов, визначених в цьому пункті.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що СПД - ФО
ОСОБА_2 в періоді, що перевірявся, згідно патенту № НОМЕР_4 від 16
січня 2004 року серія НОМЕР_5 був платником фіксованого розміру
прибуткового податку з громадян відповідно до Декрету Кабінету
Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992
року № 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
.
Таким чином, позивач відповідно до п. 5 ст. 9 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
звільнявся від застосування реєстраторів розрахункових операцій
при продажу товарів (наданні послуг), а тому застосування до нього
штрафних санкцій в сумі 3 600, 00 грн. за порушення ним п. 1 ст. 3
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
є безпідставним, що також підтверджується постановою
Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 грудня 2004 року про
закриття справи про притягнення до адміністративної
відповідальності ОСОБА_2 за відсутність в його діях складу
правопорушення, передбаченого ст. 155-1 Кодексу України про
адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10)
.
При цьому колегія суддів зазначає, що п. 5 ст. 9 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
звільняє суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб від
застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу
товарів (наданні послуг) і не обмежує це звільнення конкретним
місцем здійснення торгівлі.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку
про правомірність застосування до СПД - ФО ОСОБА_2 штрафних
санкцій в сумі 3 600, 00 грн. за порушення ним п. 1 ст. 3 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та помилково змінив рішення господарського суду Вінницької області
від 02 березня 2005 року, визнавши недійсним податкове
повідомлення - рішення ДПI у м. Вінниці від 11 жовтня 2004 року №
НОМЕР_1 лише в частині визначення фінансових санкцій за порушення
законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових
операцій в розмірі 3 600, 00 сумою податкового зобов'язання.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції скасовує судове
рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду
першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване
або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_1, яка
подана в інтересах СПД - ФО ОСОБА_2, підлягає задоволенню,
постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 07
червня 2005 року підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення
господарського суду Вінницької області від 02 березня 2005 року.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч.
5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана в інтересах Суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
07 червня 2005 року скасувати, а рішення господарського суду
Вінницької області від 02 березня 2005 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.I. Костенко
(підпис) Н.Є. Маринчак
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева