№К-18420/06

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді: Костенка М.I.

суддів: Бившевої Л.I., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М., Степашка О.I.

розглянувши у попередньому розгляді в місті Києві адміністративну справу за позовом Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до 1) Приватного підприємства Фірми "Кодак" та 2) Вінницької агропромислової корпорації"Насіння Вінниччини" про визнання недійсним правочину про передачу аміачної селітри як такого, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, за касаційною скаргою Фірми "Кодак" (Вінницька агропромислова корпорація"Насіння Вінниччини" приєдналась до касаційної скарги) на Рішення господарського суду Черкаської області від 19.12.2005р. та Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.04.2006р. у справі №07/4308а,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2005 року Уманська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання правочину про передачу аміачної селітри Фірмою "Кодак" до Вінницької агропромислової корпорації"Насіння Вінниччини" як такого, що укладений з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, у відповідності до вимог ст. 49 ЦК УРСР (1540-06) .

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.12.2005р., частково зміненим Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.04.2006р. у справі №07/4308а, позовні вимоги було задоволено.

Свої рішення суди першої та апеляційної інстанції мотивували тим, що відповідач-1 отримав ліцензію на право торгівлі пестицидами та агрохімікатами 21.07.2003р. тобто, на момент укладання договору купівлі-продажу та його виконання Фірма "Кодак" свідомо планувала та здійснювала протиправну господарську діяльність, маючи на меті отримання прибутку від реалізації агрохімікатів без врахування ступеню суспільної небезпеки від торгівлі даним товаром.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Фірма "Кодак" звернулася із касаційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду Черкаської області від 19.12.2005р. та Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.04.2006р. у справі № 07/4308а скасувати та ухвалити нове судове рішення. Вінницька агропромислова корпорація"Насіння Вінниччини" приєдналася до касаційної скарги Фірми "Кодак" в порядку ст. 217 Кодексу Адміністративного судочинства (2747-15) в Україні.

Обгрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач-1 посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є такими, в яких не в повній мірі з'ясовано обставини справи, та вказує, що податковим органом не надано до суду будь-яких доказів, які б підтверджували укладення відповідачами спірної угоди всупереч інтересам держави, окрім як відсутність ліцензії у відповідача-1.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Уманською ОДПI за результатами документальної перевірки Фірми "Кодак" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2002р. по 01.07.2003р. та зустрічну перевірку Вінницької агропромислової корпорації"Насіння Вінниччини". За результатами перевірок було встановлено, що 30.05.2003р. між відповідачем-1 (продавець) та відповідачем-2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким продавець зобов'язався продати і передати у власність покупцеві аміачну селітру у кількості 600 тон на загальну суму 324 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 54 000,00 грн. Виконання договору сторонами підтверджується накладною №104 від 30.06.2003р., податковою накладною №123 від 03.06.2003р., а також платіжним дорученням №75 від 03.06.2003р. Тобто, умови договору щодо поставки за спірним договором сторонами виконано в повному обсязі.

При розгляді справ судами було вірно встановлено, що відповідно до норм Закону України "Про пестициди і агрохімікати" №86/95-ВР від 02.03.1995р. (86/95-ВР) аміачна селітра, яка була предметом спірного договору, є агрохімікатом в розумінні вказаного закону, а тому, відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" №1775-III від 01.06.2000р. (1775-14) діяльність з продажу аміачної селітри підлягає ліцензуванню. Однак, із матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 отримав ліцензію на право торгівлі пестицидами та агрохімікатами 21.07.2003р. (рішення про видачу від 16.07.2003р.), тобто, як вірно вказано судами першої та апеляційної інстанції, на момент укладання договору купівлі-продажу та його виконання Фірма "Кодак" свідомо планувала та здійснювала протиправну господарську діяльність, маючи на меті отримання прибутку від реалізації агрохімікатів без врахування ступеню суспільної небезпеки від торгівлі даним товаром, та без врахування захисту прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захисту навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Судами також вірно вказано, що наявність умислу у сторони угоди означає, що вона виходячи з обставин справи усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність угоди, яка укладається, та суперечність її мети інтересам держави та суспільства, і прагнула або свідомо допускала протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї особи, яка підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це повноваження.

Таким чином, зібраними у справі доказами доведено, що спірна угода була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Ст. 49 ЦК УРСР (1540-06) (у редакції 1963р.) визначено, що якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Оскільки судом першої інстанції було невірно застосовано передбачені ст. 49 ЦК УРСР (1540-06) наслідки та помилково застосовано норми процесуального права щодо розгляду справи за правилами ГПК України (1798-12) , а не КАС України (2747-15) , апеляційний суд правомірно змінив рішення суду першої інстанції.

Таким чином, зважаючи на те, що обставини справи судами встановлено повно й правильно, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування Рішення господарського суду Черкаської області від 19.12.2005р. та Постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.04.2006р. у справі № 07/4308а відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 224, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства Фірми "Кодак" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 19.12.2005р. та Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.04.2006р. у справі №07/4308а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .