Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Ярцева С.В.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 23.10.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу приватного науково-виробничого підприємства "Дніпрогума" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2005 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2004

по справі № 27/127

за позовом прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

до ПНВП "Дніпрогума", ПП "Реванш +"

про визнання недійсним договору

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПНВП "Дніпрогума", ПП "Реванш +" про визнання недійсним договору № 18 від 26.02.2002 р., укладеного між приватним підприємством "Реванш +" та приватним науково-виробничим підприємством "Дніпрогума"

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2004, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2005 по справі №27/197, позовні вимоги задоволено у повному обсязі

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, ПНВП "Дніпрогума" звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в який просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між приватним підприємством "Реванш +" (постачальник) та приватним науково виробничим підприємством "Дніпрогума" (покупець) було укладено договір №18 від 26.02.2002 р. Згідно умов вказаного договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар, згідно з наданими рахунками. Загальна сума договору орієнтовно складає 36000 грн.

На виконання умов вказаного договору ПП "Реванш +" поставило ПНВП "Дніпрогума" гумовотехнічні вироби згідно накладної №17 від 01.03.2002р., податкової накладної №17 від 01.03.2002р., рахунку №19 від 01.03.2002р. на суму 35010грн. В свою чергу, ПНВП "Дніпрогума" розрахувалося за отриманий товар згідно платіжного доручення №34 від 03.04.2002р. на суму 35010грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди мотивували тим, що відповідно до рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2002р. по справі № Н32/14 були визнані недійсними установчі документи і скасовано державну реєстрацію ПП "Реванш +". Встановлено, що ПП "Реванш +" здійснювалась фіктивна підприємницька діяльність. На цій підставі суди дійшли висновку що дії осіб, які уклали угоду з боку відповідача-2, спрямовані на приховування від оподаткування прибутків та доходів.

Проте, визнати такий висновок обґрунтованим не можна з огляду на таке.

Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто, яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу. Якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Згідно абз. 1 п. 11 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 №02-5/111 (v_111800-99) (далі - Роз'яснення ВАС України), необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Абз.3 Роз'яснень ВАС України передбачено, що для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Судами попередніх інстанцій не вказано, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

Також суд не встановлено наявності причинно-наслідного зв'язку між визнанням недійсними установчих документів ПП "Реванш +" та конкретною угодою між ПНВП "Дніпрогума" та ПП "Реванш +", наявність умислу, який суперечить інтересам держави та суспільства і є підставою для застосування ст. 49 ЦК УРСР.

Отже, враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не з'ясування судами всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду слід всебічно та повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди першої інстанції та апеляційної інстанцій неповно з’ясували обставини справи, не перевірив доводів і заперечень сторін та доказів по справі в зв’язку з чим постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2005р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2004 по справі № 27/127 підлягає скасуванню, а справа № 27/127, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 223 КАС України, передається на розгляд суду першої інстанції

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу приватного науково-виробничого підприємства "Дніпрогума" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2005р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2004 по справі № 27/127 скасувати.

Справу № 27/127 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.