Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Цуркана М.I.

судді-доповідача Гуріна М.I.

суддів Амєліна С.Є.

Кобилянського М.Г.

Юрченка В.В.

при секретарі судового засідання Міненку I.М.,

за участю представника заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу головного державного санітарного лікаря Ленінського району міста Донецька на постанову Ленінського районного суду міста Донецька від 30.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07.04.2006 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про оскарження дій головного державного санітарного лікаря Ленінського району міста Донецька, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою про оскарження дій головного державного санітарного лікаря Ленінського району міста Донецька.

У своїй скарзі ОСОБА_1. посилається на те, що постановою від 14.02.2005 року головним державним лікарем Ленінського району міста Донецька Гамовим М.М. на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 102 грн., а дана постанова суперечить законодавству України, оскільки перевірка, за результатами якої її винесено, була проведена не уповноваженою на це особою.

Постановою Ленінського районного суду міста Донецька від 30.12.2005 року скаргу задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 07.04.2006 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, головний державний санітарний лікар звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду міста Донецька від 30.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07.04.2006 року, а у справі ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що помічником санітарного лікаря по гігієні праці ОСОБА_3 було здійснено перевірку норм санітарного законодавства на відкритому акціонерному товаристві "Конструкція". За результатами перевірки 09.02.2005 року було складено відповідний акт, на підставі якого було складено протокол про порушення санітарних норм від 09.02.2005 року. За наслідками даного протоколу головним державним санітарним лікарем Ленінського району міста Донецька ухвалено постанову № 105/04 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 102 грн. за невиконання припису заключного акту за результатами проходження медичного огляду, акту перевірки від 01.10.2004 року, а саме не вирішено питання забезпечення нормуючого мікроклімату у виробничих приміщеннях, не виконуються постанови № 187/04, № 189/04 від 06.09.2004 року: зварювальні та фарбувальні роботи проводяться без місцевої витяжної вентиляції, температура у виробничих цехах дорівнює температурі зовнішнього повітря.

Задовольняючи скаргу суди виходили з того, що перевірку проведено відповідно до вимог діючого законодавства, однак у виробничих приміщеннях в яких не можна встановити допустимі величини мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, технічну недосяжність або економічно необгрунтовану недоцільність передбачаються заходи щодо захисту від можливого перегрівання або охолодження, зокрема: спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту голови, очей, обличчя, рук. Вимоги Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСНЗ.3.6.042-99 підприємством дотримані були. З урахуванням особливостей технологічного процесу на підприємстві встановлено загальну вентиляцію.

Суди дійшли обгрунтованого висновку про те, що з боку керівника підприємства не було допущено порушень, які були б підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення спору.

За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу головного державного санітарного лікаря Ленінського району міста Донецька залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду міста Донецька від 30.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07.04.2006 року - без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .