ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Голубєвої Г.К., Костенка М.I.,
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Каралп"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
14.02.2006 р.
у справі № А-8/214-6/242 господарського суду
Iвано-Франківської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каралп"
до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в
Iвано-Франківській області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від
06.12.2005 р. позов задоволено та визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Волинської ОДПI від 16.04.2004 р. №
0000672301/1 про визначення ТОВ "Каралп" податкового зобов'язання
за платежем із штрафних санкцій в сумі 5 766,00 грн., визначених
до сплати позивачу на підставі підпунктів 2.3, 2.8, 2.9 пункту 2
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку
України від 19.02.2001р. № 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
, та абзацу 2 статті 1
Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. №
436/95 ( 436/95 ) (436/95)
.
Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для
задоволення позову обгрунтований тим, що оскільки до розрахунку
суми платежів, здійснених підприємством протягом дня, береться
сума грошових коштів, одержана підприємством з каси банку, та
готівкова виручка, отримана від покупців в касу підприємства, за
встановленого в судовому процесі факту розрахунку з приватним
підприємцем ОСОБА_1 на суму 2 900,00 грн., що відповідає залишку
готівки в касі позивача на кінець дня 16.04.2003р., за рахунок
власних грошових коштів підзвітної особи позивача ОСОБА_2. така
сума в розрахунок встановленого підпунктом 2.3 пункту 2 Положення
про ведення касових операцій у національній валюті в Україні
обмеження в 10 000,00 грн. щодо готівкового розрахунку протягом
дня не приймається, а відтак накладення на позивача штрафних
санкцій є безпідставним.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
14.02.2006 р. рішення суду першої інстанції скасовано, позов
задоволено частково: спірне податкове повідомлення-рішення визнане
недійсним в частині визначення суми штрафних санкцій сумою
податкового зобов'язання позивача; в іншій частині позовних вимог
відмовлено. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що
застосовані до позивача штрафні санкції відповідають вчиненому ним
порушенню підпунктів 2.3, 2.8, 2.9 пункту 2 Положення про ведення
касових операцій у національній валюті України, а саме: зберігання
в касі готівки на кінець дня на суму, яка перевищує встановлений
ліміт каси. Крім того, суд апеляційної інстанції при вирішенні
спору виходив з невідповідності спірного податкового
повідомлення-рішення Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
В касаційній скарзі ТОВ "Каралп" просить скасувати постанову
апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої
інстанції, посилаючись на невідповідність оскаржуваної постанови
нормам матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Наявними у справі письмовими доказами, а саме: авансовими
звітами НОМЕР_1 таНОМЕР_2 від 16.04.2003р., прибутковими касовими
ордерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від 16.04.2003р. підтверджується факт
розрахунку позивача 16.04.2003р. з приватним підприємцем ОСОБА_1
готівкою на загальну суму 12 900,00 грн.
Висновок суду апеляційної інстанції про порушення ТОВ
"Каралп" у зв'язку із зазначеними фактами перевищення
встановленого граничного розміру готівкових розрахунків протягом
одного дня та зберігання в касі підприємства на кінець дня готівки
понад суму затвердженого ліміту вимог підпунктів 2.3, 2.8, 2.9
пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній
валюті України, затвердженого постановою Правління Національного
банку України від 19.02.2001р. № 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
, відповідає
наявним у справі письмовим доказам, а саме: квитанціям до
прибуткових касових ордерів НОМЕР_4 та НОМЕР_3 від 16.04.2003р.,
які свідчать про те, що грошові кошти на суму 2 900,00 грн., щодо
яких позивач посилався як на такі, що є власністю підзвітної йому
особи ОСОБА_2. та видані останнім, отримані приватним підприємцем
ОСОБА_1 саме від ТОВ "Каралп".
З огляду на це суд першої інстанції помилково вважав, що 2
900,00 грн. готівки не беруть участь у визначенні суми готівкових
розрахунків позивача протягом дня 16.04.2003р., встановлення якої
має значення для вирішення питання щодо дотримання товариством
вимог підпункту 2.3 пункту 2 Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні щодо граничного розміру
готівкового розрахунку протягом певного дня.
Що стосується висновку суду апеляційної інстанції про
визнання спірного податкового повідомлення-рішення недійсним в
частині визначення суми штрафу 5 766,00 грн. сумою податкового
зобов'язання ТОВ "Каралп", то такий висновок є правильним,
оскільки відповідає статтям 14, 15 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, пунктам 1.2, 1.3 статті 1 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновок суду
апеляційної інстанції, у зв'язку з чим касаційна скарга
задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Каралп" залишити без задоволення, а постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 14.02.2006 р.- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.I.
Голубєва Г.К.
Костенко М.I.
Пилипчук Н.Г.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.