УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Федорова М.О.,
Шипуліної Т.М.
при секретарі Гончаренку Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Iвано-Франківського обласного державного
об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.08.2005 р.
у справі № П-14/153 господарського суду Iвано-Франківської
області
за позовом прокурора м. Iвана-Франківська в інтересах держави
в особі Державної податкової інспекції в м. Iвано-Франківську
до Iвано-Франківського обласного державного об'єднання
спиртової та лікеро-горілчаної промисловості
про стягнення 113 657,12 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від
19.05.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 10.08.2005 р., позов
задоволено: стягнуто за рахунок активів Iвано-Франківського
обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної
промисловості на користь держави податковий борг в сумі 113657,12
грн.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
вмотивовані посиланням на встановлений в судовому процесі факт
наявності у відповідача податкового боргу в сумі 113657,12 грн., в
тому числі з податку на додану вартість в сумі 113341,78 грн. та
із плати за землю в сумі 315,34 грн. за самостійно узгодженими
сумами податкових зобов'язань та за визначеними контролюючим
органом платежами з накладених штрафних санкцій по податку на
додану вартість у сумі 1242,80 грн. та по платі за землю в сумі
292,63 грн., а також пені, нарахованої згідно ст.16 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, в сумі
14492,90 грн.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по
справі судові рішення, вважаючи їх такими, що не відповідають
пункту 4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, підпункту 3.1.1
пункту 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно частини 3 ст.9 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
обов'язок юридичної особи щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою
податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або
списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом. У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з
податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку,
встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у
процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з
податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах,
визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому
законами України.
Згідно пункту 7.8 ст.7 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
з моменту прийняття ухвали судом
про порушення провадження у справі про банкрутство платника
податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення
податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві,
яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, без застосування норм цього Закону.
При цьому мається на увазі заява кредитора щодо вимог, які
виникли до порушення справи про банкрутство, що випливає зі змісту
статті 7, пункту 15статті 11, статті 14 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Отже, норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не регулюють питання погашення зобов'язань
або стягнення податкового боргу, які виникли до порушення
провадження про банкрутство боржника та визнані господарським
судом конкурсними вимогами.
Відповідно до абзацу 6 ст.1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
грошові зобов'язання, які виникають після порушення
справи про банкрутство, є поточними вимогами.
Згідно абзацу 24 цієї статті мораторій на задоволення вимог
кредиторів, який в силу пункту 4 ст.12 зазначеного Закону
вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє
собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і
зобов'язань щодо сплати податків і зборів / обов'язкових платежів
/, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Тобто, мораторій не поширює свою дію на поточну
заборгованість. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у
вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. Такі
вимоги погашаються в процедурі банкрутства без будь-яких обмежень,
що встановлені Законом "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
для вимог конкурсних
кредиторів, і лише після визнання боржника банкрутом та відкриття
ліквідаційної процедури поточні вимоги переходять в категорію
конкурсних та повинні бути заявлені в порядку, передбаченому
статтею 23 зазначеного Закону.
Отже, у випадку невиконання боржником грошових зобов'язань
або зобов'язань із сплати податків, зборів / обов'язкових платежів
/, що мають поточний характер, такі вимоги заявляються в позовному
провадженні.
Дослідженими в судовому процесі письмовими доказами
підтверджено, що відповідач має податковий борг за самостійно
узгодженими сумами податкових зобов'язань з податку на додану
вартість в сумі 97628,79 грн., штрафними санкціями, накладеними за
затримку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на
додану вартість та із плати за землю в сумах 1242,80 грн. та
292,63 грн. відповідно, пені, нарахованої на суми заборгованості
за вказаними платежами, в сумі 14492,90 грн., а всього в сумі
113657,12 грн.
Виникнення вказаного податкового боргу після порушення
господарським судом Iвано-Франківської області ухвалою від
08.04.2003 р. справи про банкрутство відповідача відповідно до
абзацу 24 ст.1, частини 4 ст.12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
не позбавляло контролюючий орган права на накладення
штрафних санкцій за затримку сплати узгоджених сум податкових
зобов'язань та на нарахування пені на суму податкового боргу, а
прокурора на пред'явлення позову в інтересах держави про стягнення
суми податкового боргу за рахунок активів відповідача, як це
передбачено підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 ст.3 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо
порушення судом норм матеріального права при вирішенні спору у
даній справі.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Iвано-Франківського обласного державного
об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості залишити
без задоволення, а постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 10.08.2005р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.I.
Костенко М.I.
Федоров М.О.
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.