ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Загороднього А.Ф.
Харченка В.В.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Полинько Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці про поновлення на
роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
яка переглядається за касаційною скаргою Галицької митниці на
рішення Мостиського районного суду Львівської області від 24
грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області
від 15 березня 2004 року
у с т а н о в и л а :
У січні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до
Галицької митниці про поновлення на посаді старшого інспектора
пасажирського сектора № 2 пасажирського відділу митного поста
"Мостиська" Галицької митниці та стягнення заробітної плати за час
вимушеного прогулу.
Зазначав, що наказом від 02.01.2003 року його звільнено із
займаної посади за одноразове грубе порушення посадових обов"язків
відповідно до п.1 ст.41 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
.
Посилаючись на те, що жодних порушень посадових обов"язків не
допускав - просив поновити на посаді.
Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 24
грудня 2003 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду
Львівської області від 15 березня 2004 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі Галицька митниця, з посиланням на
порушення судами норм матеріального та процесуального права,
просить судові рішення скасувати та постановити нове, яким
відмовити у задоволені позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги,
дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді
IНФОРМАЦIЯ_1.
Наказом начальника Галицької митниці від 02.01.2003 року №
2-к його звільнено за пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про
працю України ( 322-08 ) (322-08)
(за одноразове грубе порушення трудових
обов'язків).
Звільненню передувало службове розслідування, за висновками
якого, через невиконання ОСОБА_1 вимог пункту 7.3 Технологічної
схеми митного контролю та митного оформлення транспортних
засобів, товарів та інших предметів, що переміщуються через митний
кордон України, 29 грудня 2002 року через автоперехід "Смільниця"
без митного контролю та оформлення були переміщені 11
мікроавтобусів.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого
погодився апеляційний суд, виходив з того, що в діях позивача
відсутні порушення посадових обов'язків, тобто звільнення
проведено незаконно.
З таким висновками не можна погодитися, оскільки вони
грунтуються на неповно з'ясованих обставинах, що мають значення
для правильного вирішення справи.
Відповідно до посадової інструкції і функціональних
обов"язків головного інспектора-старшого оперативної зміни пункту
пропуску "Смільниця" митного поста "Хирів" Галицької митниці,
затвердженої начальником митниці 3.12.2002 року основним завданням
старшого оперативної зміни є організація, координація та контроль
за роботою безпосередньо підпорядкованої зміни, правильне
застосування та неухильне дотримання вимог законодавчих актів,
інших нормативних документів з митної справи під час виконання
покладених на нього завдань та функціональних обов"язків.
Згідно висновку, що міститься в акті службового
розслідування, ОСОБА_1 не забезпечено виконання інспекторами
оперативної зміни п.7.3 Технологічної схеми проведення митного
контролю та митного оформлення транспортних засобів, товарів та
інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, в
результаті чого одинадцять автомобілів з вантажем в"їхали до
України без митного оформлення.
За таких обставин посилання у рішенні на те, що позивач
належним чином виконував покладені на нього обов"язки, а
відповідач не довів зворотного є передчасними, оскільки залишено
поза увагою, що організація, координація та контроль за роботою
підпорядкованої зміни не забезпечили належний митний контроль за
значною кількістю автомобілів.
Апеляційним судом вказані порушення усуненні не були.
Оскільки неповне з'ясування дійсних обставин справи є
порушенням норм процесуального права, яке призвело до
неправильного вирішення справи і не може бути усунено судом
касаційної інстанції, то, відповідно із правилами ч.2 ст.227 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, це є підставою для скасування судових рішень
і направлення справи на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 230 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Галицької митниці задовольнити частково.
Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 24
грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області
від 15 березня 2004 року скасувати, а справу направити на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як з
підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
А.Ф.Загородній
В.В.Харченко
В.В. Юрченко