Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Смоковича М.I.

суддів: Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка С.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на відмову в проведенні перерахунку призначеної пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на відмову в проведенні перерахунку призначеної пенсії.

Просив визнати неправомірними дії Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси щодо останнього проведеного перерахунку пенсії та відмову у виплаті пенсії в розмірі 639,97 грн., а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси сплачувати йому пенсію в такому розмірі з серпня 2001 року.

Свої вимоги мотивував тим, що з серпня 2001 року відповідач безпідставно зменшив розмір раніше нарахованої пенсії з 639, 97 грн. до 437, 57 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2002 року позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси виплачувати позивачу пенсію в розмірі 639, 97 грн., нараховану з 1 травня 2001 року, починаючи з 1 серпня 2001 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2003 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2002 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями, управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 1990 року вийшов на пенсію та отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного складу цивільної авіації. У 1999 році позивачу був проведений перерахунок розміру пенсії, який склав 437,57 грн. У травні 2001 року його пенсія була збільшена до 639,97 грн. Після серпня 2001 року пенсія позивача знов була перерахована і зменшена до 437,57 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з доведеності факту незаконного зменшення розміру пенсії позивачу.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" (1222-14) від 17 листопада 1999 р. частина 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) викладена у такій редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3 статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Підпунктом "в" пункту 7 "Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу цивільної авіації", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" за № 418 від 21 липня 1992 року (418-92-п) , передбачено, що під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

Кабінет Міністрів України 28 березня 2002 року прийняв постанову № 374 "Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися. Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12%.

Iнших рішень Урядом України після внесення 17 листопада 1999 року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.

Виходячи з наведеного, в процесі перерахунку пенсій ОСОБА_1 була допущена помилка, що призвела до необгрунтованого збільшення пенсії. Тому виправлення допущеної помилки з боку управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси не є підставою для визнання таких дій відповідача неправомірними.

З урахуванням зазначеного, у судів першої та апеляційної інстанцій не було законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, то за правилами ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) оскаржувані рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України (2747-15) , колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2003 року скасувати.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на відмову в проведенні перерахунку призначеної пенсії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

СУДДI : (підписи)

З оригіналом згідно: відповідальний секретар