ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     14 червня 2007 року   м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого    Співака В.I.,
     суддів    Білуги С.В.,
     Гаманко О.I.,
     Заїки М.М.,
     Загороднього А.Ф.,
     при секретарі  Проценко О.О.,
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Автономної  Республіки
Крим від 11.08.2004 р. у справі  за  його  позовом  до  управління
Пенсійного фонду України в Залізничному районі  м. Сімферополя про
перерахунок пенсії, -
                           встановила:
     У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до  суду  з  позовом  до
управління Пенсійного  фонду  України  в  Залізничному  районі  м.
Сімферополя про перерахунок пенсії.
     Рішенням   Залізничного   районного   суду   м.   Сімферополя
Автономної  Республіки  Крим  від   10.06.2004   р.   позовОСОБА_1
задоволено. Управління Пенсійного  фонду  України  в  Залізничному
районі  м.  Сімферополя  зобов'язано  здійснити   виплату   пенсії
позивачу у  відповідності  з  вимогами  діючого  законодавства  та
стягнуто з відповідача на користьОСОБА_1 заборгованість по виплаті
пенсії за період з 01.11.2001 р. по 31.05.2004 р. в  сумі  2733,22
грн.
     Рішенням Апеляційного суду  Автономної  Республіки  Крим  від
11.08.2004  р.  рішення  суду  першої   інстанції   скасовано   та
постановлено нове рішення, яким відмовлено  ОСОБА_1 у  задоволенні
позову.
     У касаційній скарзі позивач просить рішення апеляційного суду
скасувати та  залишити  в  силі  рішення  суду  першої  інстанції,
посилаючись на  порушення  апеляційним  судом  норм  матеріального
права.
     Заслухавши  доповідь  судді  -  доповідача,  колегія   суддів
вважає,  що  касаційна  скаргаОСОБА_1  задоволенню  не   підлягає,
оскільки  рішення  суду  апеляційної  інстанції   постановлене   з
додержанням норм матеріального та  процесуального  права,  правова
оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної  скарги
є необгрунтованими і не дають підстав,  які  передбачені  статтями
225-229 Кодексу адміністративного судочинства України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
для зміни чи скасування судового рішення.
     Судами  встановлено,  щоОСОБА_1  була  призначена  пенсія  за
вислугу років як працівнику льотного складу  цивільної  авіації  з
01.09.1999 р. відповідно до статті 53 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
         від 05.11.1991 р. №1788-ХII.
     В  червні  2000  року  за  заявою  позивача  було   проведено
перерахунок раніше призначеної пенсії, однак було допущено помилку
і застосовано  коефіцієнт  зростання  середньої  заробітної  плати
працівників  народного  господарства  на   момент   звернення   за
перерахунком, а не на момент призначення пенсії,  що  призвело  до
встановлення  пенсії  в  розмірі  265,11  грн.  -  більшому,   ніж
належало.
     Законом України "Про внесення змін до деяких законів України"
від 17 листопада 1999 року частину 3 статті 53 Закону України "Про
пенсійне  забезпечення"  ( 1788-12 ) (1788-12)
          було   викладено   у   такій
редакції: Працівникам льотно-випробного складу та  особам  льотних
екіпажів повітряних суден цивільної авіації  (пілотам,  штурманам,
бортінженерам,     бортрадистам,      льотчикам-наглядачам)      і
бортоператорам які виконують спеціальні роботи в польотах,  пенсії
обчислюються за середньомісячного  заробітку  за  роботу,  що  дає
право на пенсію за вислугу років  (ч.1  ст.64  та  ст.  65,66,69),
одержуваного перед її припиненням,  і  призначаються  в  розмірах,
передбачених частинами 1-3, шостої статті 19 та статтею  21  цього
Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку
для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб
льотних екіпажів  повітряних  суден  цивільної  авіації  (пілотів,
штурманів, бортінженерів,  бортрадистів,  льотчиків-наглядачів)  і
бортоператорів, які виконують спеціальні  роботи  в  польотах,  не
можуть  перевищувати  2,5  величини  середньої  заробітної   плати
працівників, зайнятих в галузі економіки України,  за  календарний
рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
     Відповідно  до  пункту  "В"  пункту  7   Постанови   Кабінету
Міністрів України № 418 від 21 липня 1992  ( 418-92-п ) (418-92-п)
          року  під
час  підвищення  пенсій  відповідно  до   рішень   Уряду   України
середньомісячний     заробіток,     з     якого      призначається
(перераховується) пенсія відповідно до пунктів  "а"  і  "б"  цього
пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої  заробітної
плати працівників народного господарства  за  місяць,  що  передує
місяцю, з якого  перераховуються  пенсії,  порівняно  з  середньою
заробітною  платою   працівників   народного   господарства,   яка
враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.
     За   таких   обставин   положення    зазначеного    підпункту
застосовуються лише у разі, коли  рішення  про  підвищення  пенсії
приймає Уряд України.
     28  березня  2002  року  Кабінет  Міністрів  України  прийняв
постанову №  374  "Про  підвищення  розмірів  пенсії,  призначених
відповідно до статті 54 Закону України "Про  статус  і  соціальний
захист  громадян,  які  постраждали  в   наслідок   чорнобильської
катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
        , а також пенсій, призначених  відповідно до
інших законів України, які  раніше  не  підвищувалися".  Дія  цієї
постанови   поширюється   на   пенсії,   призначені    працівникам
льотно-випробного складу суден  цивільної  авіації  відповідно  до
частини 3 статті 54 Закону  України  "Про  пенсійне  забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
        , і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня  2002  року
не працюючим пенсіонерам на 12%, в зв'язку  з  чим  розмір  пенсії
ОСОБА_1  збільшився до 237,22 грн.
     Iнших рішень Уряду України, після внесення 17 листопада  1999
року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне  забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
        , про підвищення розміру  пенсії  працівникам  льотного
складу цивільної авіації не приймалось.
     Враховуючи  наведене,  виправлення  у  листопаді  2001   року
помилки і приведення розміру пенсії позивача  у  відповідність  із
вимогами чинного законодавства не може вважатись зменшенням пенсії
і порушенням правОСОБА_1
     За таких  обставин  апеляційний  суд,  при  винесенні  нового
рішення по даній справі, прийшов до  вірного  висновку  скасувавши
рішення суду першої інстанції та відмовивши позивачу у задоволенні
його позовних вимог.
     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанції
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.
     Керуючись ст.ст. 220,  220-1,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2004  р.  у
справі за його позовом до управління Пенсійного  фонду  України  в
Залізничному районі м. Сімферополя про перерахунок  пенсії  -  без
змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  (підпис)  В.I. Співак
     Судді  (підписи)  С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     М.М. Заїка
     А.Ф. Загородній
     Згідно з оригіналом  суддя  М.М. Заїка