ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Мудрицькій Ю. В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу відділу Державної виконавчої служби Центрального районного
управління юстиції м. Миколаєва на рішення Центрального районного
суду м. Миколаєва від 26 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного
суду Миколаївської області від 28 квітня 2004 року у справі за
скаргою Миколаївської митниці на дії відділу Державної виконавчої
служби Центрального районного управління юстиції м. Миколаєва, -
в с т а н о в и л а:
В листопаді 2003 року начальник Миколаївської митниці
звернувся до суду зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої
служби Центрального районного управління юстиції м. Миколаєва.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26
грудня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Миколаївської області від 28 квітня 2004 року, скаргу задоволено.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга відділу
Державної виконавчої служби Центрального районного управління
юстиції м. Миколаєва, в якій ставиться питання про скасування
рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на
неправильне застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові
рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
відділу Державної виконавчої служби Центрального районного
управління юстиції м. Миколаєва задоволенню не підлягає, оскільки
рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з
додержанням норм матеріального та процесуального права, правова
оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги
є необгрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями
225-229 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
для зміни чи скасування судових рішень.
Судами першої та апеляційної інстанцій правильно зазначено,
що Митним кодексом України ( 92-15 ) (92-15)
встановлено особливий порядок
пред'явлення до виконання постанови посадової особи митного
органу, за яким постанова, відповідно до вимог статті 148 МК
України, самостійно надсилається цим органом особі, яка вчинила
порушення митних правил, для сплати штрафу. В разі, коли зазначена
особа не сплатить штраф у 15-денний термін, постанова митного
органу надсилається для примусового виконання органом ДВС.
Судами вірно зроблено висновок, що посилаючись на відсутність
у постанові даних про вручення правопорушнику копії постанови, як
на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження,
державний виконавець вийшов за межі наданих йому повноважень,
оскільки стаття 19 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
, таких вимог до виконавчого документа не містить, сам
державний виконавець не наділений повноваженнями по перевірці
законності провадження у справі про порушення митних правил.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Керуючись статтями 215, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відділу Державної виконавчої служби
Центрального районного управління юстиції м. Миколаєва залишити
без задоволення, а рішення Центрального районного суду м.
Миколаєва від 26 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду
Миколаївської області від 28 квітня 2004 року у справі за скаргою
Миколаївської митниці на дії відділу Державної виконавчої служби
Центрального районного управління юстиції м. Миколаєва - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.