ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Бойченко Ю.П.
за участю представників
позивача: Петренко О.М.
відповідача-1: Зінченка А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Немирівському районі Вінницької області
на рішення Господарського суду Вінницької області від
05.10.2004 р.
та постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 26.01.2005р.
у справі № 11/120-04
за позовом Державної податкової інспекції у Немирівському
районі Вінницької області
до 1. Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль";
2. Відкритого акціонерного товариства "Ситковецький цукровий
завод"
про визнання угод недійсними,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Вінницької області від
05.10.2004 р., залишеним без змін постановою Житомирського
апеляційного господарського суду від 26.01.2005 р., у позові про
визнання недійсними договору поруки №010/035-11/441 від 08.06.2001
р. та договору застави № 010/035-11/439 від 08.06.2001 р.
відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що порушень вимог Указу
Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за
розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від
04.03.1998 р. № 167/98 ( 167/98 ) (167/98)
при укладенні спірних угод не
було, що виключає можливість визнання угоди недійсною на підставі
ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. Факт наявності зловмисної угоди
представника однієї сторони з дугою стороною не доведений, отже
відсутні підстави для визнання угоди недійсною відповідно до ст.
57 вказаного кодексу.
ДПI у Немирівському районі Вінницької області подала
касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та
прийняти нове рішення про задоволення позову. Посилається на
порушення судом ст. 5 Указу Президента України "Про заходи щодо
підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та
державними цільовими фондами" від 04.03.1998 р. № 167/98, ст.ст.
48, 57 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги та
просив її задовольнити.
Представник відповідача-1 заперечив проти касаційної скарги
та просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без
змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, судові
рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що під час дії
Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення
відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими
фондами" від 04.03.1998 р. № 167/98 ( 167/98 ) (167/98)
на адресу ВАТ
"Ситковецький цукровий завод" були направлені повідомлення від
19.08.1998 р. № 1959, від 07.09.1998 р. № 2065 про перебування
всього майна і майнових прав у податковій заставі до повного
погашення податкової заборгованості.
Суд касаційної інстанції вважає, що судами попередніх
інстанцій надана правильна правова оцінка діям ВАТ "Ситковецький
цукровий завод" щодо укладення 08.06.2001 р. договорів застави
майна та поруки, укладених між ним та АППБ "Аваль" у період дії
застави майна заводу та майнових прав, і не вбачає порушень норм
матеріального права, на які посилається податкова інспекція у
касаційній скарзі.
Відповідно до п. 5. Указу Президента України "Про заходи щодо
підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та
державними цільовими фондами" від 04.03.1998 р. № 167/98
( 167/98 ) (167/98)
(який був чинним на час укладення спірних угод та
втратив чинність 01.10.20001 р. у зв'язку з набранням чинності
Законом України від 21.12.2000 року № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
,
зокрема статтею 8 "Податкова застава"), платник податків, майно
якого перебуває у податковій заставі, володіє і користується ним
на свій розсуд, забезпечуючи при цьому збереження такого майна.
Відчуження майна та майнових прав, які перебувають у
податковій заставі, може здійснюватися лише за письмовою згодою
органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника
податків, крім товарів в обороті, якщо такі товари реалізуються за
цінами не нижче звичайних.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що
чинне на час укладення спірних угод законодавство дозволяло
платнику податку, майно якого перебувало у податковій заставі,
володіти та користуватися цим майном на свій розсуд, в тому числі
і укладати договори застави та поруки, а отримання письмової згоди
органу державної податкової служби потребувало лише відчуження
такого майна, є правильними.
Договір застави за своєю правовою природою не є договором
відчуження, оскільки він укладається з метою забезпечення дійсної
вимоги і не має на меті відчуження майна та майнових прав
заставодавця.
З огляду на викладене, подальше відчуження майна, яке є
предметом договору застави і яке відбулося у межах провадження
справи про банкрутство ВАТ "Ситковецький цукровий завод" та на
підставі виконавчого напису нотаріуса, не може свідчити про
невідповідність спірних договорів вимогам законодавства, а також
про те, що вони укладені внаслідок зловмисної угоди представника
однієї сторони з другою.
Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій щодо
відсутності підстав для задоволення позову узгоджуються з
обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Немирівському районі Вінницької області залишити без задоволення,
а рішення Господарського суду Вінницької області від 05.10.2004 р.
та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
26.01.2005р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук
судді підпис К.В. Конюшко
підпис Л.В. Ланченко
підпис О.М. Нечитайло
підпис О.I. Степашко
Згідно з оригіналом
Суддя Н.Г. Пилипчук