ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Замезі Ю.I.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Житомирської області від
28.07.2004 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Житомирського
обласного військового комісара щодо відмови в призначенні пенсії
від Міністерства оборони України, -
встановила:
У березні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою на
дії Житомирського обласного військового комісара щодо відмови в
призначенні пенсії від Міністерства оборони України.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від
18.02.2004 р. скаргу ОСОБА_1. задоволено. Визнано відмову
Житомирського обласного військового комісара у призначенні
ОСОБА_1. пенсії від Міністерства оборони України неправомірною та
зобов'язано Житомирського обласного військового комісара
призначити ОСОБА_1. пенсію від Міністерства оборони України
відповідно до Закону України "Про внесення змін та доповнень до
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
в редакції від 04.07.2002 р. з
31.07.2002 року
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від
28.07.2004 р. вказане судове рішення скасовано, постановлено нове
рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На зазначене судове рішення апеляційної інстанції надійшла
касаційна скарга ОСОБА_1., в якій ставиться питання про його
скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції,
посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної
інстанцій норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі, вбачає порушення судом апеляційної
інстанції норм матеріального права при прийнятті рішення, і тому
вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на час звернення
за призначенням пенсії за вислугу років військової служби ОСОБА_1.
виповнилося 46 років, загальний трудовий стаж складає більше 25
років, з яких 15 років становить військова служба, що відповідає
вимогам, необхідним для призначення пенсії.
У грудні 2002 р. ОСОБА_1. звернувся із заявою до
Житомирського обласного військового комісара про призначення йому
пенсії із врахуванням трудового стажу згідно пункту "б" статті 12
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
. Листами Житомирського обласного
військового комісара від НОМЕР_1 та від НОМЕР_2 відмовлено в
задоволенні його заяви.
Відповідно до пункту "б" статті 12 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
(в редакції Закону від 4 липня 2002 р. N 51-IV
( 51-14 ) (51-14)
, який набув чинності 6 серпня 2002 р.) особи звільнені
зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45
років і які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років, з
яких не менше 12 календарних років і шість місяців становить
військова служба або служба в органах внутрішніх справ чи в
державній пожежній охороні мають право на призначення пенсії
відповідно до цього Закону.
Враховуючи те, що ОСОБА_1. на час звернення за призначенням
пенсії мав вік 45 років, загальний трудовий стаж складає більше 25
років, з яких 15 років становить військова служба, що відповідає
вимогам, необхідним для призначення пенсії, він має право на
призначення пенсії за вислугу років, оскільки пункт "б" статті 12
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
(в редакції Закону від 4 липня 2002
р. N 51-IV, який набув чинності 6 серпня 2002 р.) не пов'язує
призначення пенсії із часом звільнення зі служби і досягнення саме
на момент звільнення 45-річного віку.
Колегія суддів вважає, що обставини справи встановлені повно
і правильно, але судом апеляційної інстанції допущено порушення
норм матеріального права, що призвело до скасування ухваленого
відповідно до закону судового рішення суду першої інстанції, а
тому судове рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати та
залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 28.07.2004
р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Житомирського обласного
військового комісара щодо відмови в призначенні пенсії від
Міністерства оборони України скасувати.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від
18.02.2004 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Житомирського
обласного військового комісара щодо відмови в призначенні пенсії
від Міністерства оборони України залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає