ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          Iменем України
 
     12 червня 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
 
     головуючого Смоковича М.I.,
 
     суддів:Весельської  Т.Ф.,  Горбатюка  С.А.,  Мироненка  О.В.,
Чумаченко Т.А.,
 
     розглянувши у порядку  письмового  провадження  в  касаційній
інстанції адміністративну справу
 
     за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду м. Києва про
зобов'язання  поновити  строк   на   подачу   касаційної   скарги,
провадження по якій відкрито
 
     за касаційною скаргою ОСОБА_1 ухвалу Апеляційного суду  міста
Києва від 27 лютого 2004 року,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У лютому 2004 року ОСОБА_1. звернувся в Апеляційний суд міста
Києва  з  позовом  до  Печерського  районного  суду  м.Києва   про
зобов'язання поновити строк на подання касаційної скарги.
 
     Вимоги  обгрунтовував  тим,  що  ухвалою  судді   Печерського
місцевого суду м. Києва від 14 серпня  2002  року,  залишеною  без
змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 5 листопада 2002 року,
йому було відмовлено в прийнятті позовної заяви до Верховного Суду
України  про   відшкодування   моральної   шкоди.   Копію   ухвали
апеляційного суду він отримав лише у лютому 2003 року.
 
     8 січня 2004 року позивачем направлена до Печерського суду м.
Києва  заява  про  поновлення  строку  на   касаційне   оскарження
зазначених вище ухвал місцевого і апеляційного  судів.  Печерський
районний  суд  м.  Києва   під   час   розгляду   заяви   попросив
документального підтвердження поважності причин пропуску строку на
касаційне оскарження. Повідомлення про це  він  отримав  27  січня
2004 року, а розгляд 28  січня  2004  року  заяви  про  поновлення
строку відбувся 28 січня 2004 року. Тобто в такий короткий  термін
він не міг зібрати докази поважності  причин  пропуску  строку  на
подання касаційної скарги.
 
     У зв'язку з  викладеним,  позивач  просив  задовольнити  його
позовну заяву та зобов'язати відповідача поновити строк на подання
касаційної скарги.
 
     Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2004 року
ОСОБА_1. відмовлено в прийнятті позовної заяви.
 
     У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення  судом
апеляційної інстанції норм процесуального права, просив  скасувати
оскаржувану  ухвалу  та  направити  справу  до  суду   апеляційної
інстанції для розгляду.
 
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Відповідно до статті 55 Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,
статті 248-3 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         та роз'яснень викладених у п.
1.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03  грудня  1997
року № 13 ( v0013700-97 ) (v0013700-97)
         "Про практику розгляду судами  справ  за
скаргами на  рішення,  дії,  чи  бездіяльність  органів  державної
влади, органів місцевого самоврядування,  юридичних,  посадових  і
службових осіб у сфері  управлінської  діяльності,  які  порушують
права та свободи громадян" до суду можуть бути оскаржені  лише  ті
рішення, дії чи бездіяльність посадових і службових  осіб  органів
судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності.
 
     З матеріалів  справи  вбачається,  що  ОСОБА_1.  оскаржуються
процесуальні дії Печерського районного суду м. Києва,  які  можуть
лише оскаржуватися в процесуальному порядку при  розгляді  тієї  ж
справи, по якій суд вчинив оскаржувані дії.
 
     Оскільки  ОСОБА_1.  не  оскаржуються   дії   суду   в   сфері
управлінської  діяльності,  а  фактично  ставиться   питання   про
поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження ухвал суду в
цивільній справі, яке відповідно до статей 321,  323  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
          вирішується   судом   першої   інстанції,   в   якому
знаходиться  справа,  і  відповідно  до  статті  89  ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
         ухвала суду  про  відмову  поновити  пропущений  строк
підлягає оскарженню в порядку, визначеному  цивільно-процесуальним
законодавством,  тому  суд  апеляційної   інстанції   прийшов   до
правильного висновку,  що  в  прийнятті  позовної  заяви  ОСОБА_1.
необхідно відмовити, як такої, що не підлягає розглядові в судах.
 
     Таким чином, суд апеляційної інстанції не  допустив  порушень
норм процесуального права під час прийняття  оскаржуваної  ухвали,
підстав для її скасування чи зміни немає.
 
     Керуючись статтями 223, 224,  231  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
 
     Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2004 року  по
даній справі залишити без задоволення.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскарженою за  винятковими  обставинами  до  Верховного  Суду
України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
 
     Головуючий Смокович М.I.
 
     судді Весельська Т.Ф.
 
     Горбатюк С.А.
 
     Мироненко О.В.
 
     Чумаченко Т.А.