Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.I., Брайка А.I., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.

при секретарі Ликовій В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р.

у справі № 17/225 (38/319) (27/189) господарського суду Дніпропетровської області

за позовом відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"

до 1. Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

2. Відділення Державного казначейства України в м.

Орджонікідзе

про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 1 974 684,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2006 р., залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р., позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату" проценти у зв'язку з простроченням виплати бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією за травень 2001 року в сумі 2013060,70 грн.

Судові рішення вмотивовані посиланням на встановлений в судовому процесі факт відшкодування позивачу з бюджету ПДВ в сумі 11264245,00 грн. за податковою декларацією за травень 2001 року згідно висновків податкової інспекції 14.10.2002 р., тобто з порушенням строку, встановленого підпунктом 7.7.3 пункту 7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , а відтак позивач має право на отримання за рахунок бюджетних коштів процентів, встановлених абзацом п'ятим цього підпункту за прострочення бюджетного відшкодування.

В касаційній скарзі Орджонікідзевська ОДПI просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, вважаючи, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені частина 2 ст.95 Конституції України (254к/96-ВР) , пункт 14 ст.2 Бюджетного кодексу України (2542-14) , підпункт 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , частина 2 ст.5, частина 3 ст.159 КАС України (2747-15) .

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2001 року / уточнюючою /, поданою позивачем до податкової інспекції 20.07.2001 р., чиста сума зобов'язань з ПДВ за поточний звітний період має від'ємне значення і склала 11264245,00 грн. / рядок 18.2 декларації /. Ця ж сума задекларована позивачем в рядках 21 та 25 декларації як сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду протягом місяця згідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) / т.1, а.с.с.14,15 /.

Згідно висновків податкової інспекції ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" з бюджетного рахунку виплачено за меморіальними ордерами від 09.10.2002 р. - 1310500,00 грн., від 09.10.2002 р. - 1327000,00 грн., від 10.10.2002 р. - 1173000,00 грн., від 10.10.2002 р. - 1726000,00 грн., від 11.10.2002 р. - 660000,00 грн., від 11.10.2002 р. - 1420000,00 грн., від 14.10.2002 р. - 1055000,00 грн. Крім того, сума 2110683,00 грн., яка підлягала відшкодуванню за декларацією за травень 2001 року, зарахована в рахунок погашення податкових зобов'язань позивача за податковою декларацією за серпень 2002 року.

Відповідно до підпункту 7.7.1, абзацу першого підпункту 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2505-15) та інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 р. № 2505-IУ у разі коли за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів / робіт, послуг / протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно абзацу шостого підпункту 7.7.3 в редакції, чинній до 01.01.2002р., для підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь у економічному експерименті, що проводиться з 1 липня 1999 року по 1 січня 2002 року, якщо за результатами звітного періоду сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за будь-якими операціями з купівлі-продажу товарів / робіт, послуг / має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, що наступав після подання податкової декларації.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Дійшовши правильного висновку про виникнення бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 11264245,00 грн. перед позивачем з 01.09.2001 р./ враховуючи, що ця сума до відшкодування задекларована позивачем в уточнюючій декларації від 20.07.2001 року / та про наявність законних підстав для нарахування на зазначену суму заборгованості процентів в розмірі 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, суди першої та апеляційної інстанцій разом з тим стягнули на користь позивача з Державного бюджету України проценти за період з 21.07.2001 р. по 14.10.2002 р., про що свідчить розрахунок процентів у сумі 2013060,70 грн., визнаний судом правильним / т.2, а.с.51 /. Цей розрахунок зроблений на підставі застосування правильної облікової ставки НБУ за період з 01.09.2001 р. по 14.10.2002 р., правильно визначеної кількості днів прострочення виплати позивачу бюджетної заборгованості за цей період, окрім як заборгованості в сумі 482062,00 грн., прострочення якої складає 1 день. З огляду на зазначене сума процентів, яка підлягає нарахуванню на бюджетну заборгованість за декларацією за травень 2001 року / уточненою / з 01.09.2001р. по 14.10.2002 р. включно складає 1729058,11 грн. / 2013060,00 грн.-128412,39 грн.-155446,58 грн.-144,62 грн.=1729058,11 грн. /, а відтак ухвалені у справі судові рішення підлягають відповідній зміні.

Довід касаційної скарги про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ за податковою декларацією за травень 2001 року відхиляється з врахуванням того, що бюджетна заборгованість відшкодована позивачу на підставі висновків податкової інспекції, на яку згідно з підпунктами 4.1, 4.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 / в редакції наказу від 21.05.2001 р. № 200/86 /, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. № 489/5680 (z0489-01) , покладено здійснення контролю за правильністю відшкодування з бюджету суми ПДВ. Будь-яких доводів щодо неправомірної виплати позивачу суми бюджетного відшкодування відповідач впродовж розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не заявляв. У зв'язку з цим у касаційної інстанції відсутні підстави для висновку про неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи щодо виникнення бюджетної заборгованості в сумі 11264245,00 грн. за декларацією ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" за травень 2001 року чи неправильної юридичної оцінки цих обставин. Касаційна інстанція діє в межах касаційного перегляду справи, встановлених ст.220 КАС України (2747-15) .

Відповідно до частин 1,3,6 ст.94 КАС України (2747-15) , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України / або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково, змінити ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2006 р.

Позов задовольнити частково. Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" проценти, нараховані на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за податковою декларацією за травень 2001 року, в сумі 1729088,11 грн. / один мільйон сімсот двадцять дев'ять тисяч вісімдесят вісім гривен 11 копійок /.

В задоволенні позову ВАТ "Орджонікідзевського гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення з Державного бюджету України процентів у сумі 284002,59 грн. відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" витрати по сплаті державного мита в сумі 1460,16 грн. / одна тисяча чотириста шістдесят гривен 16 коп./ та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу в сумі 101,35 грн. / сто одна гривна 35 коп./.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Головуючий підпис Усенко Є.А.

Судді підпис Бившева Л.I.

підпис Брайко А.I.

підпис Пилипчук Н.Г.

підпис Федоров М.О.