"25"вересня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.I.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Бойченко Ю.П.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 25.09.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Чернігівській області на постанову господарського суду Чернігівської області від 29.03.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 у справі №18/76

за позовом Приватного підприємства фірми "Ентерпрайз" до Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Чернігівській області

про визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма "Ентерпрайз" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Чернігівській області про визнання нечинним рішення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Чернігівській області від 02.02.2006 № 250070/00/26/21/27 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 1 700,00 грн. за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.03.2006, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 у справі №18/76, позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій мотивували тим, що оскільки ПП "Ентерпрайз" отримало горілчані вироби з марками акцизного збору, в діях позивача відсутня вина - обов'язкова умова застосування адміністративно-господарських санкцій, та оскільки приватне підприємство не має ніякого відношення до маркування горілчаної продукції, то і винесене рішення про застосування фінансових санкцій за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору є безпідставним.

Проте визнати такий висновок обгрунтованим не можна з огляду на таке.

Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) (далі - Закон України "Про державне регулювання") визначені основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Порядок маркування горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються в Україні, передбачений статтею 11 Закону України "Про державне регулювання" (481/95-ВР) .

Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких не має марок акцизного збору встановленого зразка (абз.2 ч.2 ст.7 Закону України від 15.09.1995 року №329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) ).

Алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважаються немаркованими (п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 року №567 (567-2003-п) ).

Відповідно до абз.13 частини II ст.17 Закону України "Про державне регулювання" (481/95-ВР) до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

При цьому, згідно зі ст.8 Закону України №329 (329/95-ВР) відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Крім того слід зазначити, що згідно зі ст.42 ГКУ (436-15) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підставою застосування адміністративно-господарських санкцій є виключно правопорушення, якого припустився суб'єкт господарювання, в нашому випадку - це зберігання та реалізація алкогольних напоїв з підробленими марками акцизн ого збору. Вина такого суб'єкта не є умовою застосування подібних санкцій, оскільки ч.2 ст. 218 ГКУ, що опосередковано закріплює принцип вини при застосування господарсько-правової відповідальності, не поширюється на адміністративно-господарські санкції.

Відсутність вини суб'єкта господарювання не може бути підставою для звільнення його від застосування адміністративно-господарських санкцій, адже позивачем порушено норми податкового законодавства і в даному випадку виникають адміністративні правовідносини між ПП "Фірма "Ентерпрайз" та контролюючим органом. Застосування адміністративно-господарських санкцій не охоплюється поняттям адміністративної відповідальності.

Також слід зазначити, що ПП "Ентерпрайз" не позбавлено права звернутися до господарського суду з регресним позовом до постачальника алкогольних напоїв.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Чернігівській області підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Чернігівської області від 29.03.2006 року та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 року у справі №18/76 - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ППФ "Ентерпрайз".

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Чернігівській області задовольнити.

Постанову господарського суду Чернігівської області від 29.03.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 року у справі №18/76 скасувати

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .