К-11627/06 Про стягнення зайво сплаченої суми податку на прибуток - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на рішення Господарського суду АР Крим від 07.04.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2005 по справі № 2-25/5635-05

за позовом Українсько-чеського спільного підприємства "Кримські води"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (правонаступника Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції)

про стягнення зайво сплаченого податку на прибуток

Заявлено позовні вимоги про стягнення зайво сплаченого податку на прибуток у сумі 132 300 грн.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 07.04.2005 залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2005 по справі № 2-25/5635-05 - позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач двічі звертався до Євпаторійської ОДПI за роз'ясненням з приводу права на зменшення податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 132 000 грн. по угоді про інвестування коштів у будівництво житла для військовослужбовців внутрішніх військ МВС України й членів їхніх родин, на що були отримані відповіді про відсутність у позивача такого права у зв'язку із зупиненням на 2003-2004 дії п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

I оскільки суд встановив, що позивачем здійснювалась оплата податку відповідно до законодавства, в повному обсязі, без урахування пільг, і позивач фактично оплату податку на прибуток здійснив двічі - зазначене суд визнав достатнім для задоволення позову.

Підставою ж винесеного судового рішення стали наступні досліджені фактичні обставини справи:

24.09.2001 між УЧСП "Кримські води" та Міністерством внутрішніх справ України була укладена угода № 3/16 про переказ частини інвестиційного зобов'язання за договором № 5/22 від 14.06.1997, складеного між Внутрішніми військами МВС України і Приватною промислово-комерційною фірмою "Валерія" про інвестування коштів у будівництво житла для військовослужбовців внутрішніх військ МВС України й членів їхніх родин, на УЧСП "Кримські води" у розмірі 2 млн. грн.

На виконання зобов'язань вищевказаної угоди, УЧСП "Кримські води" придбало два простих векселі на 200 000 грн. та на 110 000 грн., які по актах прийому-передачі були передані Управлінню капітального будівництва МВС України як інвестиції для будівництва будинків для військовослужбовців.

УКБ МВС України, згідно п.3.2.укладеного договору видало УЧСП "Кримські води" довідки № 145 за вересень 2001 року і № 437 за вересень 2002 року про цільове використання інвестицій на будівництво житла для військовослужбовців і членів їхніх родин для надання їх в органи державної податкової служби для одержання пільг, передбачених ст. 22.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду підтримуючи позицію господарського суду першої інстанції пришла до висновку про правомірне задоволення позову, мотивуючи тим, що на момент наданих відповідачу довідок № 145 за вересень 2001 року і № 437 за вересень 2002 року про цільове використання інвестиції УЧСП "Кримські води", дія п. 22.3 ст. 22 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) припинена не була, а тому відповідно до ч. 5 ст. 12 Постанови № 568 (568-98-п) , у випадку, коли податкове зобов'язання у відповідному звітному періоді менше, ніж суми використаних інвестицій, ця різниця зараховується в час визначення податкового зобов'язання у наступному звітному періоді.

Не погодившись із рішенням Господарського суду АР Крим від 07.04.2005 та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2005 по справі № 2-25/5635-05 відповідач (далі - ДПI) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у зв'язку із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Від відповідача також надійшло клопотання про зміну назви Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на підставі наказів ДПА України від 24.12.2005 № 597 та ДПА України в АР Крим від 02.03.2006 № 92, якими Євпаторійську ОДПI АР Крим було реорганізовано в Сакську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим, яка є правонаступником прав та обов'язків відповідача згідно розподільного акту.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 3 п. 22.3 ст. 22 Закону України від 28.12.1994 (334/94-ВР) № 334 "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 № 283 зі змінами - кошти, спрямовані платником податку на будівництво та придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей, які мають право на отримання житла відповідно до законодавства України, за укладеними до 01.07.1997 угодами про інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, по яких на 01.07.1997 проведені фактичні витрати, враховуються зменшення податкового зобов'язання такого платника податку у сумі, що не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування, протягом терміну завершення будівництва об'єктів житла, розпочатих до 01.07.1997, але не пізніше терміну, встановленого абзацом першим пункту.

У разі здійснення платником податку інвестування будівництва житла шляхом передачі матеріальних активів його податкове зобов'язання зменшується на суму вартості таких матеріальних активів за цінами і процедурою, що визначається за методологією, встановленою Кабінетом Міністрів України, у сумі, яка не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування.

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 № 568 "Про методології визначення цін і процедури зменшення податкових зобов'язань платників податку на прибуток підприємств на суму вартості матеріальних активів, які інвестуються ними в будівництво житла для військовослужбовців і членів їхніх родин, і порядок використання коштів, які направляються на будівництво такого житла, і здійснення бюджетного контролю за їх цільовим використанням" (568-98-п) - якщо інвестор не виконує зобов'язань за інвестиційними угодами, укладеними до 01.07.1997 та додатковими угодами (договорами), замовник може залучити нових інвесторів. Зобов'язання нового інвестора щодо сплати податку на прибуток зменшується згідно з пунктом 22.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Пунктом 12 Методології передбачено, що податкові зобов'язання інвесторів щодо податку на прибуток підприємств зменшуються на суму інвестицій, внесених (переданих) у вигляді коштів, векселів та активів за інвестиційними угодами, які відповідають вимогам п. 22.3 Закону, на період до завершення, але не пізніше ніж до 01.01.2002, будівництва об'єктів житла, розпочатого до 01.07.1997.

При цьому висновок судів про те, що позивач не міг самостійно зменшити своє податкове зобов'язання на суму 132 300 грн., оскільки п. 20 ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (380-15) було зупинено на 2003 рік дію п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , а також п. 19 ст. 80 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) було зупинено на 2004 рік дію п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) - є повністю обгрунтованим.

Також необхідно врахувати, що Законом України від 01.07.2004 "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (1957-15) - п. 22.3 ст. 22 був виключений.

Таким чином, суди прийшли до висновку, що позивач не мав можливості зменшити свої податкові зобов'язання в податкової декларації, і тому оплата податку здійснювалась відповідно до законодавства, в повному обсязі, без урахування пільг і фактично оплату податку на прибуток здійснено двічі.

I як встановлено судами - позивач після укладення угоди став стороною по договору "Про інвестування будівництва (придбання) житла для військовослужбовців МВС України" в частині зобов'язання внести інвестиції у визначеній сумі. Тому судами вірно визначено, що укладена угода не суперечить чинному законодавству, зокрема, вимогам п.22.3 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , оскільки, відповідно до ст.ст. 197-202 ЦК УРСР (1540-06) (чинного на момент укладення договорів) уступка права вимоги та перевід боргу тягне за собою заміну сторони в зобов'язані, а не виникнення нового зобов'язання.

Відповідно враховуючи норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) ", суд касаційної інстанції погоджується із обгрунтуванням своєї позиції судами першої та апеляційної інстанцій, які дійшли вичерпних юридичних висновків і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Тому рішення Господарського суду АР Крим від 07.04.2005 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2005 по справі № 2-25/5635-05 належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону і не підлягають скасуванню.