Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Бойченко Ю.П.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 25.09.07р. (в матеріалах справи)

розглянувШи касаційну скаргу ДПІ у Лутугинському районі Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 27.03.2006 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 16.06.2006

у справі № 12/61ад

за позовом ДПІ у Лутугинському районі Луганської області

до Державного підприємства "Навчально-Дослідне господарство Луганського Національного Аграрного Університету"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ державного казначейства у Лутугинському районі Луганської області

про стягнення 18073,77 грн.

Державна податкова інспекція у Лутугінському районі Луганської області звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства "Навчальне-дослідне господарство" Луганського національного аграрного університету про стягнення, з урахуванням уточнення вимог: 18088, 77 грн. заборгованості за бюджетними позичками, у тому числі - 8750 грн. основної заборгованості та 9338, 77 грн. пені.

Постановою господарського суду Луганської області від 27.03.2006, яку залишено без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 16.06.2006 по справі № 12/61-ад, позов задоволений частково.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в який просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 16.06.06 та постанову господарського суду Луганської області від 27.03.06 по справі № 12-61 ад в частині відмови в задоволені позовних вимог в сумі 15887,27 грн. щодо стягнення заборгованості по бюджетній позичці до Державного бюджету України.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство" Луганського аграрного університету основного боргу в сумі 6548, 50 грн., судами не застосовано положення частини 4 ст. 21 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" від 27.11.03 № 1344 – IV, де зазначено, що у разі невиконання позичальником за угодою про реструктурувавня зобов'язань за бюджетною позичкою в термін, що перевищує три місяці від встановленого відповідними угодами, реструктуризована заборгованість у повному обсязі визнається простроченою та стягується органами державної податкової служби у встановленому порядку.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованої пені в сумі 9338,77 грн. судами апеляційної та першої інстанції не застосовано положення ст. 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік" від 30.12.97 № 796/97-ВР. ст. 20 ЗУ "Про'державний бюджет України на 2000 рік" від 17.02.00 № 1458-ІІІ (1458-14) , ст. 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" від 07.12.00 № 2120-ІІІ, якими встановлено, що повернення наданих підприємствам і організаціям позичок з Державного бюджету України та плата за користування цими позичками прирівнюються до платежів у Державний бюджет України із застосуванням санкцій, передбачених законодавством щодо не внесених у строк податків і неподаткових платежів.

Отже, враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не з'ясування судами всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що спір був розглянутий судами не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових рішень.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду слід всебічно та повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди першої інстанції та апеляційної інстанцій неповно з’ясували обставини справи, не перевірив доводів і заперечень сторін та доказів по справі в зв’язку з чим постанова господарського суду Луганської області від 27.03.2006 та постанова Луганського апеляційного господарського суду від 16.06.2006 у справі № 12/61ад підлягає скасуванню, а справа № 12/61ад, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 223 КАС України, передається на розгляд суду першої інстанції

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу ДПІ у Лутугинському районі Луганської області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Луганської області від 27.03.2006 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 16.06.2006 у справі № 12/61ад скасувати.

Справу № 12/61ад направити на новий розгляд до суду перШої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголоШення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.