Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Рибченка А.О.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Степашка О.I.

при секретарі: Iльченко О.М.

за участю представників

відповідача: Мамчин Н.I., Бочкор Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Чатай"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 р.

у справі № 7/64-2006 за позовом Фермерського господарства "Чатай" до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 30.03.2006 р. позов задоволено. Скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПI у Рахівському районі від 19.12.2005 р. № 0000122250/0 про застосування штрафних санкцій до Фермерського господарства "Чатай" за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 23061,70 грн. Провадження у справі щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПI у Рахівському районі від 17.02.2006 р. № 0000122250/1/68/1069 закрито.

Постанова мотивована тим, що перевищення термінів поставки партії товару з-за кордону, передбачених ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (185/94-ВР) , була зумовлена форс-мажорними обставинами, які не залежали від волевиявлення позивача, а саме: потребою у здійсненні вакцинації та перебуванні поголів'я свиней на карантині протягом певного часу, що є вимогами чинного законодавства Словацької Республіки. Тому, згідно з вимогами ч. 4 ст. 6 вказаного Закону, наведені обставини є такими, що зупиняють перебіг термінів, передбачених ч. 1 ст. 2 цього ж Закону. В частині закриття провадження у справі щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вказане податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним відповідно до п.п. "б" п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. №253 (z0567-01) , ч.ч. 4 та 5 п. 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 03.03.1998 р. № 93 (z0176-98) (у редакції наказу від 02.03.2001 р. № 82) та п.п. "в" п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (2181-14) .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 р. вказану постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено у позові. В решті рішення залишено без змін.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкова інспекція застосувала до позивача фінансові санкції у вигляді пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми митної вартості недопоставленої продукції станом на 15.11.2005 р. у розмірі 23061,70 грн. за прострочені 62 дні. Форс-мажорні обставини не підтверджені, як того вимагає ч. 5 ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР (185/94-ВР) та п. 8 Контракту № 1 від 17.05.2005 р., тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про існування форс-мажорних обставин у даній справі. Суд апеляційної інстанції також врахував, що на час укладання угоди і до часу здійснення позивачем передоплати за товар набрав чинність наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 25.04.2005 р. № 36, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.05.2005 р. за № 525/10805 (z0525-05) "Про внесення змін до Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду", що не позбавляло позивача можливості внести зміни в умови зовнішньоекономічного контракту або, у разі перевищення 90 денного терміну поставки товару, звернутися за отриманням ліцензії Національного банку України.

Фермерське господарство "Чатай" подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке полягає в тому, що останній неправильно витлумачив ч. 5 ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР (185/94-ВР) , зазначивши, що офіційне підтвердження форс-мажорних обставин має бути легалізовано у консульській установі України в державі, де відбулись обставини непереборної сили, або засвідчено у Посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване у Міністерстві закордонних справ в Україні. Фермерське господарство наголошує на тому, що чинним законодавством України та міждержавними угодами Словацької Республіки і України не передбачена легалізація довідок (документів) в Україні, виданих Словацькою Республікою. Вважає помилковим посилання суду на п.8 Контракту № 1 від 17.05.2005 р., оскільки в ньому йдеться про підтвердження строку форс-мажорних обставин, а не про підтвердження факту настання останніх. Зазначає також про помилкове застосування судом апеляційної інстанції п. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР (185/94-ВР) , який врегульовує порядок зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки, а не порядок та строки здійснення імпортних операцій резидентів, який передбачений ст. 2 вказаного закону. У фермерського господарства не було підстав для отримання індивідуальної ліцензії НБУ, оскільки умовами контракту не передбачалося здійснення імпортної операції на умовах відстрочення поставки більш ніж на 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Фермерське господарство "Чатай", належним чином повідомлене про час, день та місце касаційного розгляду справи, свого представника в судове засідання не направило. До Вищого адміністративного суду України надійшло повідомлення за вх. № 27597/06-Д3 від 17.09.2007 р. про те, що позивач в особі голови Манзюка В.Д. перебуває на лікуванні у Словацькій республіці, про закінчення якого буде повідомлено. Суд касаційної інстанції залишає поза увагою дане повідомлення, оскільки воно подане від імені Фермерського господарства "Чатай" особою, повноваження якої документально не підтверджені, і не вбачає перешкод для здійснення касаційного розгляду справи без участі представника фермерського господарства.

ДПI у Рахівському районі у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та її представники в судовому засіданні просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що актом перевірки від 09.12.2005 р. № 36/2220 "Про результати позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства Фермерського господарства "Чатай" за період з 01.05.2005 р. по 15.11.2005 р." зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (185/94-ВР) , яке полягало у несвоєчасному надходженні товару з-за кордону вартістю 23061,70 грн.

На підставі акту перевірки ДПI у Рахівському районі прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000122250/0 від 09.12.2005 р. про визначення позивачеві податкового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 23061,70 грн.

17.05.2005р. Фермерське господарство "Чатай" уклало зовнішньоекономічний контракт № 1 із словацьким підприємцем ОСОБА_1 на поставку поголів'я свиней словацької білої породи "Ландрас" у кількості 250 голів.

Відповідно до п. 5.1 вказаного контракту позивачем 15.06.2005 р. здійснено передоплату вартості поставки у сумі 20000 євро.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права, на які посилається Фермерське господарство "Чатай" у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (185/94-ВР) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Виходячи із змісту вказаної норми Закону, обов'язковість отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України резидентом ставиться у залежність від факту здійснення імпортних операцій з перевищенням відстрочення поставки більш як на 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу (або виставлення векселя) на користь постачальника продукції, що імпортується, а не від наявності у контракті прямої умови щодо здійснення поставки товару на умовах відстрочення поставки на зазначений термін.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (185/94-ВР) встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Отже, пеня підлягає стягненню саме за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 вказаного Закону, у даному випадку, за здійснення поставки товару нерезидентом з перевищенням 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Суд апеляційної інстанції, встановивши факт перевищення вказаного терміну, дійшов правильного висновку про обгрунтованість нарахування податковою інспекцією пені у вказаному розмірі за прострочені 62 дні.

Суд касаційної інстанції зазначає про правильність позиції суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для визнання зазначених судом першої інстанції у постанові обставин форс-мажорними та застосуванням останнім у зв'язку з цим ч. 4 ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (185/94-ВР) , згідно із якою перебіг термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин.

Перебування товару (поголів'я свиней) на карантині для проведення вакцинації з метою дотримання чинного законодавства не є надзвичайною та неминучою подією, яку особа не могла передбачити і яка могла перешкодити особі виконати свої договірні зобов'язання. Фермерське господарство "Чатай", укладаючи контракт з нерезидентом, мало враховувати вимоги чинного законодавства України та Словацької Республіки, в тому числі щодо строків поставки товару нерезидентом, і не було позбавлено можливості звернутися до Національного банку України для отримання індивідуальної ліцензії у разі, коли була необхідність перевищити поставку товару нерезидентом на 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

При цьому, судом апеляційної інстанції правильно враховані вимоги ч. 5 ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (185/94-ВР) , згідно із якими підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Відповідно до умов договору строк дії форс-мажорних обставин має бути підтверджений торгово-промисловою палатою відповідної країни. Така довідка у матеріалах справи відсутня.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а законну та обгрунтовану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Чатай" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.