Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Цуркана М.I..

суддів: Амєліна С.Є.,Гуріна М.I., Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за позовом ОСОБА_1до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії за його касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 9 червня 2005 року та на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2005 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату, в якому просив постановити рішення, яким визнати за ним право на перерахунок пенсії та зобов'язати відповідача перерахувати розмір призначеної йому пенсії за вислугу років з урахуванням підвищення грошового забезпечення : з 22 травня 2000 року на суму 33% надбавки від посадового окладу, передбаченої Постановою КМУ №829 і розділом 34 Положення, затвердженого наказом Міністра оборони України №75 від 5 березня 2001 року (z0251-01) з 19 квітня 2002 року; з 1 травня 2003 року на суму 90% надбавки грошового забезпечення за безперервну службу, передбачену Указом Президента України №389 від 5 травня 2003 року (389/2003) з доплатою різниці між фактично отриманою пенсію та її розміром після перерахунку з урахуванням зазначених надбавок та премій з моменту їх встановлення по дату проведення перерахунку; надбавки, передбачені Указом Президента України №615 від 14 липня 1995 року (615/95) та №1769-4 від 15 червня 2004 року та надбавки передбаченої Наказом Міністра оборони України №50 від 6 березня 1995 року. Також позивач просив зобов'язати відповідача направити у заклад Ощадбанку України розпорядження про виплату суми недоотриманої пенсії за період з 1 вересня 1999 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2005 року залишено без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 9 червня 2005 року, яким в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права, а саме : порушили вимоги Конституції України (254к/96-ВР) .

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України (2747-15) , колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвалених по справі судових рішень.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, який звільнений з військової служби за віком у 1978 році.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Відповідно до ч.3 ст.43 зазначеного Закону, де йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством" та п.2 Перехідних положень до Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинность з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.

Постановою Кабінету Міністрів України №452 від 06 квітня 1998 року "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" (452-98-п) , якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються щомісячно встановлено, що премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до положень ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) (що діяли до 1 січня 2005 року), призначені військовослужбовцям пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.

Враховуючи наведене, суди дійшли до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, так як ОСОБА_1 на момент звільнення вказаних надбавок не отримував, оскільки звільнений до їх запровадження, а премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.

Посилання позивача на порушення його конституційних прав є безпідставними оскільки спірні правовідносини врегульовані спеціальним Законом, а саме ст. 43 Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12)

Оскаржувані судові рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2005 року та рішення Приморського районного суду м.Одеси від 9 червня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України (2747-15) .