ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого: судді Харченка В.В.
Суддів: Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Гончар Л.Я.
Чалого С.Я.
при секретарі: Деревенському I.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
в м. Києві справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного
фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову
господарського суду Черкаської області від 10 січня 2006 року та
ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 14 квітня 2006 року у справі за позовом акціонерного
комерційного банку "Легбанк" до Управління Пенсійного фонду
України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення 233 126, 80
грн.,-
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2005 року акціонерний комерційний банк "Легбанк"
звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України
в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення 233 126, 80 грн.
Постановою господарського суду Черкаської області від 10
січня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 14 квітня 2006
року позовні вимоги акціонерного комерційного банку "Легбанк"
задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями Управління
Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси в
касаційній скарзі просить їх скасувати та постановити нове
рішення, яким відмовити акціонерному комерційному банку "Легбанк"
в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2005 року
відповідач провів перевірку державного підприємства
науково-виробничого комплексу "Фотоприлад" за результатами якої
28.10.2005 року було прийнято рішення за № 988 "Про застосування
фінансових санкцій за перерахування або несвоєчасне зарахування на
банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків,
фінансових санкцій", за яким УПФУ наклало на позивача штраф у
розмірі 233126,80 грн. за порушення ним вимог, передбачених ч. 12
ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
№ 1058-IУ (далі по тексту - Закон №
1058-IУ).
Відповідно до ст. 5 Закону № 1058-IУ ( 1058-15 ) (1058-15)
він регулює
відносини, що виникають між суб'єктами системи
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших
нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у
випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не
суперечить йому. Виключно ним визначаються, зокрема, платники
страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування,
обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості
за цими внесками.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IУ ( 1058-15 ) (1058-15)
обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені
строки та у повному обсязі страхові внески покладається на
страхувальників, а контроль за виконанням ними цього обов'язку
згідно з розділом VIII цього ж Закону покладається на відповідні
виконавчі органи Пенсійного фонду.
Частина 12 ст. 20 Закону № 1058-IУ ( 1058-15 ) (1058-15)
передбачає, що
страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану
платника страхових внесків. Установи банків приймають від
страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на
видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати
(доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові
внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів
лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних
документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум
страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату
цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок
власних коштів у порядку, встановленому Національним банком
України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного
фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з
правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї
суми.
Відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 106 Закону № 1058-IУ ( 1058-15 ) (1058-15)
виконавчими органами Пенсійного фонду за порушення банками вимог,
передбачених частиною дванадцятою ст. 20 цього Закону,
накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає
сплаті страхувальником.
Пункт 6 ст. 7 Закону України від 20.05.1999 року № 679-ХIУ
"Про національний банк України" ( 679-14 ) (679-14)
передбачає, що
Національний банк визначає систему, порядок і форми платежів, у
тому числі і між банками.
Пункт 22.6 ст. 22 Закону України від 05.04.2001 року № 2346-Ш
"Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ( 679-14 ) (679-14)
зобов'язує обслуговуючий платника банк перевірити відповідність
номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за
його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки
у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє
повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового
документа в порядку, встановленому Національним банком України.
Згідно з п. 3.9 Iнструкції про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті, затвердженої постановою
Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 ( z0377-04 ) (z0377-04)
із змінами і доповненнями, внесеними постановою Національного
банку України від 15.04.2005 року № 132 ( z0469-05 ) (z0469-05)
банк приймає
від платника платіжне доручення на перерахування заробітної плати
на рахунки працівників підприємств, що відкриті в банках, або
грошовий чек на отримання заробітної плати лише за умови
одночасного подання платником у строк, установлений законодавством
України, платіжних доручень на перерахування платежів, утриманих
із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати
праці податків до бюджету і зборів/страхових внесків до державних
цільових фондів, або документального підтвердження їх сплати
раніше. Банк приймає від платника платіжне доручення на
перерахування доходу або грошовий чек на виплату доходу, на який
відповідно до законодавства України нараховуються страхові внески
до Пенсійного фонду України, лише за умови одночасного подання
платником у строк, установлений законодавством України, платіжних
доручень на перерахування страхових внесків або документального
підтвердження їх сплати раніше.
Документальним підтвердженням про сплату платником утриманих
з цієї заробітної плати/доходу сум податків і зборів/страхових
внесків є примірники платіжних доручень про їх перерахування, у
яких у реквізиті "Призначення платежу" платник зазначив період, за
який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит
"Дата виконання", або оригінал документа відповідного органу про
звільнення цього платника від сплати податку чи збору/страхового
внеску, або наявність за ним переплати. Банк не перевіряє
правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із
заробітної плати/доходу і нарахованих на фонд оплати праці
податків до бюджету та зборів/страхових внесків до державних
цільових фондів. Відповідальність за правильність нарахування
(обчислення) цих платежів несе платник. Якщо банк не забезпечив
перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України
одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної
плати, то він за рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду
суму несплачених страхових внесків.
Зобов'язання банку перевіряти правильність нарахування
страхувальником суми страхових внесків відносно суми нарахованої
ним заробітної плати ні Закон №1058-IУ ( 1058-15 ) (1058-15)
, ні інше
законодавство України не передбачають.
Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли вірного висновку щодо неможливості застосування
до АКБ "Легбанк" штрафних санкцій, оскільки відповідачем не було
надано жодного доказу про те, що банком не перераховані суми
страхових внесків, які були зазначені у наданих разом з чеками на
отримання заробітної плати страхувальником (ДП НВК "Фотоприлад")
платіжних дорученнях, та що ці суми не надійшли на рахунок УПФУ.
Згідно чинного законодавства на банк накладається штраф лише
у тому разі, якщо він прийняв від страхувальника платіжне
доручення чи чек на пере рахування (видачу) заробітної плати без
одночасного подання страхувальником платіжних документів про
перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків
або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. Оскільки
банком не порушене чинне законодавство, управління Пенсійного
фонду України в Соснівському районі м. Черкаси не мало законних
підстав для прийняття рішення № 988 "Про застосування фінансових
санкцій за перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські
рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових
санкцій".
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та
апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи,
ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та
прийняли законне та обгрунтоване рішення у відповідності з
вимогами матеріального та процесуального права.
Оскільки судові рішення відповідають вимогам матеріального та
процесуального права, то вони не можуть бути скасовані чи змінені
з підстав, наведених в касаційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Соснівському районі м. Черкаси залишити без задоволення, а
постанову господарського суду Черкаської області від 10 січня 2006
року та ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 14 квітня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України Харченко В.В.