К-23462/06 Про стягнення вихідної допомоги та перерахунок пенсії за вислугу років - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Ямпільського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про стягнення вихідної допомоги та перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії та зобов'язати відповідачів встановити доплату у розмірі 50 відсотків від очікуваної пенсії на день звільнення зі служби в органах внутрішніх справ і перерахувати вихідну допомогу та пенсію з урахуванням цієї доплати.

Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2006 року, позов задоволено частково: дії відповідачів визнано протиправними та зобов'язано Ямпільський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області перерахувати вихідну допомогу з урахуванням вказаної доплати та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 35-відсотковою доплатою від належної суми пенсії з дня звернення за призначенням пенсії.

В касаційній скарзі УМВС України у Вінницькій області вказує, зокрема, на те, що позивачу не було встановлено щомісячну доплату від очікуваної пенсії, тому така доплата не може бути врахована при перерахунку пенсії. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просив скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом начальника УМВС України у Вінницькій області від 21 березня 2005 року №30-о/с ОСОБА_1 звільнено у відставку згідно підпункту "а" пункту 65 (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР на підставі рапорту позивача про звільнення.

Вислуга років складала у календарному обчисленні 20 років 11 місяців 07 днів.

Перед звільненням позивач звертався з рапортом, в якому просив встановити щомісячну доплату в розмірі 35% суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована, що передбачено пунктом 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) , однак таку доплату встановлено не було.

У березні 2005 року ОСОБА_1 призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки позивачу під час служби повинна була призначатися щомісячна доплата у відсотках суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована, тому така доплата підлягає врахуванню при виплаті вихідної допомоги та при призначенні пенсії.

З такими висновками судів погодитися неможна виходячи з наступного.

Пунктом 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) керівникам органів внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, надано право встановлювати, зокрема, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, - щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.

Не встановлення та не нарахування суб'єктом владних повноважень доплати до грошового забезпечення ОСОБА_1 не суперечило вимогам вказаного нормативно-правового акту.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , що визначає заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій, в редакції, яка була чинною на час призначення пенсії, та пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (393-92-п) на виконання вимог вказаного Закону, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Щомісячна доплата в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути нарахована позивачеві, запроваджена підпунктом "а" пункту 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) , не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, що включаються при обчисленні пенсії.

Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , в редакції, яка була чинною на час вирішення справи, та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) , немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі нормативно-правових актів, зазначених позивачем.

Суди попередніх інстанцій невірно застосували норми матеріального права, що призвело до помилкового покладання на суб'єкта владних повноважень обов'язку вчинити незаконні дії по перерахунку пенсії.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області задовольнити.

Постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2006 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Ямпільського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про стягнення вихідної допомоги та перерахунок пенсії.