ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Суддів:
Харченка В.В.
Гончар Л.Я.
Кравченка О.О.
Васильченко Н.О.
Костенка М.I.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Державного відкритого акціонерного товариства
"Дніпродіпрошахт" на рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 12 квітня 2005 року та постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 06 вересня 2005 року у справі
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському
районі м. Дніпропетровська до Державного відкритого акціонерного
товариства "Дніпродіпрошахт" про стягнення витрат на виплату
пенсій в розмірі 9 470 грн., -
встановила:
Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі
м. Дніпропетровська звернулося до суду з позовом до Державного
відкритого акціонерного товариства "Дніпродіпрошахт" про стягнення
витрат на виплату пенсій в розмірі 9 470 грн.
В обгрунтування своїх вимог заявник вказував на те, що
відповідач порушив вимоги ст. 24 Закону України "Про наукову та
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
та Постанови КМ України
№.1826 від 13.12.2000 р. "Про затвердження порядку фінансування та
виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим
(науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і
організацій, державних не бюджетних підприємств і організацій
згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
та сумою пенсій, обчисленою відповідно до
інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12
квітня 2005 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 06 вересня 2005 року, позов
задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовими рішеннями,
Державне відкрите акціонерне товариство "Дніпродіпрошахт"
звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду
України, з посиланням на порушення судами норм матеріального
права.
Заявник в касаційній скарзі просив скасувати оскаржувані
судові рішення та постановити нове, про відмову в задоволенні
позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а апеляційний
суд обгрунтовано погодився з тим, що відповідно до ст.24 Закону
України "Про наукову та науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою
пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку
має право науковий працівник, фінансується: для наукових
(науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств,
установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів
акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ,
організацій та закладів. Тобто, відповідач в силу зазначеної норми
зобов'язаний був здійснювати фінансування різниці між сумою
призначеної пенсії його працівникам за Законом України "Про
наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
і пенсії,
обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має
право науковий працівник. Порядок зазначеного фінансування був
встановлений постановою Кабінету Міністрів України №1826 від
13.12.2000 ( 1826-2000-п ) (1826-2000-п)
року (яка діяла до 24.03.2004 року)
"Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між
сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічних)
працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим
(науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних
підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
, та сумою пенсії,
обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають
право зазначені особи". Згідно зазначеного Порядку фінансування
витрат на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних
небюджетних підприємств і організацій здійснюється за рахунок
коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному
фонду кошти на виплату зазначеної різниці. При цьому, розмір
витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають
фінансуванню за рахунок державних небюджетних підприємств і
організацій, визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного
фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів після
призначення пенсій згідно із Законом України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
, про що надсилається
повідомлення відповідному підприємству, організації. Державні
небюджетні підприємства і організації щомісяця до 25 числа вносять
до Пенсійного фонду кошти для виплати різниці у розмірі пенсії,
призначеної в минулих та поточному роках. Суми, що підлягають
сплаті, обчислюються підприємством, організацією самостійно в
розмірі, що відповідає місячному розміру витрат на виплату різниці
у розмірі пенсії.
Згідно з ч.3 ст.211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами
касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи
процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків
суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія
суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 211, 220-1 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві
відхилити, а рішення господарського суду Полтавської області від
21 квітня 2005 року та постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 26 липня 2005 року залишити
без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Л.Я. Гончар