УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшко К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представника
позивача: Яцка В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті
Ужгороді
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
05.10.2004 р.
у справі № 2/49
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Готельно-туристичний комплекс "Iнтурист-Закарпаття"
до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від
05.05.2004 р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 05.10.2004 р., позов
задоволено частково. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПI у місті Ужгороді від 07.10.2003 р. №
0003382341/0-1937/23-1/02574001/27027 в частині 4700,16 грн.
основного платежу з податку на додану вартість та 1756 грн.
штрафних санкцій. У задоволенні позовних вимог в частині визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення на суму 312,44 грн. ПДВ
відмовлено. Решту позовний вимог залишено без розгляду.
Судові рішення в частині задоволення позову мотивовані тим,
що податкові накладні, на підставі який сформований податковий
кредит, відповідають вимогам п.п. 7.2.1. ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
ДПI у м. Ужгороді подала касаційну скаргу, якою просить
скасувати постанову апеляційного господарського суду та прийняти
нове рішення про відмову у позові. Посилається на неправильне
застосування норм матеріального права, а саме п.п. 7.2.6 п. 7.2,
п.п. 7.4.3, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
ДПI у місті Ужгороді, належним чином повідомлена про день,
час та місце касаційного розгляду справи, свого представника в
судове засідання не направила.
Представник позивача в судовому засіданні просив касаційну
скаргу залишити без задоволення, а судові рішення у справі - без
змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що спірним
податковим повідомленням-рішенням позивачеві визначено податкове
зобов'язання з податку на додану вартість в результаті виявленого
в ході перевірки порушення податкового законодавства, яке полягало
у включенні до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі
податкових накладних, оформлених з порушенням вимог п.п. 7.2.1 п.
7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх
інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова
інспекція у касаційній скарзі.
Правова позиція судів попередніх інстанцій щодо відсутності у
податкового органу підстав для донарахування позивачеві податку на
додану вартість є правильною.
Виходячи із приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
тільки відсутність
податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на
включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум
податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг).
Відповідальність платника податку у вигляді фінансових
санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму
податкового кредиту, настає лише у разі непідтвердження
податковими накладними на момент перевірки платника податку
органом державної податкової служби суми податку, попередньо
включені до складу податкового кредиту (абз. 2 п.п. 7.4.5. п. 7.4
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Крім того, судами були досліджені інші докази у підтвердження
виконання господарських операцій, за якими був сформований
податковий кредит, а тому, судові рішення є законними та
обгрунтованими.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті
Ужгороді залишити без задоволення, а рішення Господарського суду
Закарпатської області від 05.05.2004 р. та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 05.10.2004 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук
судді підпис К.В. Конюшко
підпис Л.В. Ланченко
підпис О.М. Нечитайло
підпис О.I. Степашко
Згідно з оригіналом
Суддя Н.Г. Пилипчук