Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого, судді: Бутенка В.I.,

суддів: Сороки М.О.,

Штульмана I.В.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.I.,

при секретарі: Єрко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 липня 2005 року і ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2005 року

за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії та рішення посадових осіб Державного Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України,

встановила:

У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Апеляційної палати Державного Департаменту інтелектуальної власності від 29.07.2004 р. йому відмовлено у задоволенні заперечення на остаточний висновок про невідповідність винаходу умовам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід №99041852. З вказаним рішенням скаржник не погодився та просив суд визнати його недійсним та зобов'язати відповідача вдруге розглянути його заявку на винахід.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 липня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2005 року, в задоволенні скарги відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та постановити нове про задоволення скарги.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 02.04.1999 р. скаржник подав до суб'єкта оскарження заявку №990441852 на винахід "Гравітаційно-Енергетичний екран". За результатами кваліфікаційної експертизи 25.09.2003 р. суб'єктом оскарження було винесено висновок про відмову у видачі патенту на винахід, оскільки він не відповідає умовам патентозданості за п.1,3,5,7,10,12 формули та відповідно до п.6.5.1 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, тому не є промислово придатним.

Рішенням від 26.02.2004 р. суб'єктом оскарження скаржнику було відмовлено у видачі патенту. Вказане рішення було ним оскаржено до Апеляційної палати Державного Департаменту інтелектуальної власності, за результатами розгляду якого було відмовлено у задоволенні заперечення на остаточний висновок про невідповідність винаходу умовам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд виходив з того, що заявка на винахід не відповідає п.6.5.1.1 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, оскільки для встановлення промислової придатності винаходу перевіряють - наявність у матеріалах заявки посилання на призначення заявленого об'єкта винаходу; наявність у первинних матеріалах заявки описаних засобів і методів, за допомогою яких можливе здійснення винаходу в такому вигляді, як він охарактеризований в будь-якому пункті формули.

З матеріалів справи вбачається, що із вказаної заявки не вбачається посилання на засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення винаходу.

Відповідно до п.6.5.1.3 зазначених Правил якщо хоча б одна із зазначених вимог не дотримана, робиться висновок, що винахід не відповідає умові промислової придатності.

Висновок суду про те, що винахід за заявкою № 99041852 не є промислово придатним та умови його патентоздатності не дотримані, тому рішення Апеляційної палати Державного Департаменту інтелектуальної власності від 29.07.2004 р. є обгрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи. З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 липня 2005 року і ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судові рішення Вищого адміністративного суду України, які ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути оскаржені лише за винятковими обставинами - з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права; визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України - протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно,

відповідальний секретар: Єрко С.М.