Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Васильченко Н.В.. Гончар Л.Я., Матолича С.В.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 07.04.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. у справі за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації до ТОВ "Українська гранітна корпорація", Коростишівської районної державної адміністрації про визнання недійсною угоди про використання земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації про визнання недійсною угоди від 12.01.2005р., укладеної між ТОВ "Українська гранітна корпорація" та Коростишівською районною державною адміністрацією щодо використання земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.04.2006р. відмовлено в задоволенні позовних вимог Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. апеляційне подання Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора залишене без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 07.04.2006р. - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, заступник прокурора Житомирської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 12.01.2005 року між Коростишівською районною державною адміністрацією ("Землевласник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація" ("Землекористувач") укладено угоду про використання земельної ділянки, згідно пп. 1.1 якої "Землевласник" надає, а "Землекористувач" приймає у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 6,0 га, що знаходиться на землях запасу Кам'янобрідської сільської ради за межами населеного пункту с. Кам'яний Брід Коростишівського району Житомирської області.

Пунктом 1.2 зазначеної угоди передбачено, що земельна ділянка надається в користування на період проведення геологічного вивчення та пробного видобутку надр згідно ліцензії на користування надрами (серія АБ № 120409 від 17.12.2004 року) та спеціального дозволу № 2633 від 02.12.2004 року - до 12 січня 2006 року.

Відповідно до п. а ст. 17 Земельного кодексу України (2768-14) від 25.10.2001 року (зі змінами та доповненнями) (надалі - ЗКУ) до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин, крім інших, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 12 Перехідних положень ЗКУ до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Суд дійшов вірного висновку про те, що твердження скаржника, що таким органами державної виконавчої влади є не лише райдержадміністрації, а й облдержадміністрації, не відповідає наведеним вище нормам законодавства, оскільки останні не позбавляють права райдержадміністрації розпоряджатися землями за межами населених пунктів й відповідно райдержадміністрації діють в межах повноважень, наданих законом.

Приписами частин 1 та 2 ст. 97 ЗКУ встановлено, що підприємства, установи та організації, здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням землекористувачем. Строки і місце проведення розвідувальних робіт визначаються угодою сторін. Зі змісту ст. 97 ЗКУ випливає, що всі інші питання щодо проведення розвідувальних робіт повинні бути врегульовані угодою сторін.

Відповідно до ст. 14 Кодексу України про надра (132/94-ВР) від 27.07.1994 року (зі змінами та доповненнями) геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи є складовою такого виду користування надрами, як їх геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно ст. 20 Кодексу України про надра (132/94-ВР) , для геологічного вивчення, у тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.

Статтею 16 Кодексу України про надра (132/94-ВР) передбачено, що спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.

Надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Отже, суб'єктами, які можуть здійснювати зазначену діяльність, є спеціалізовані підприємства, установи і організації, а також громадяни, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.

Суди обгрунтовано врахували наступне:

ТОВ "Українська гранітна корпорація" здійснило погодження з Кам'янобрідською сільською радою питання про надання земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт, що підтверджується рішеннями сільської ради 19 сесії 24 скликання від 13.05.2004 року та 32 сесії від 14.10.2005 року (а.с48, 148,149, т-1);

- товариство одержало у відповідності до вимог ст. 16 Кодексу України про надра (132/94-ВР) спеціальний дозвіл на користування надрами № 2633 від 02.12.2004 року та ліцензію серії АБ № 120409 (а.с.53, т. 1) на пошук (розвідку) корисних копалин;

- між відповідачами ("Землекористувачем" та "Землевласником") укладено 12.01.2005 року угоду на тимчасове користування земельною ділянкою для проведення розвідувальних робіт або погодження цього питання із землекористувачем.

Крім того, відповідачем - ТОВ "Українська гранітна корпорація" отри мані відповідні погодження від інших контролюючих державних органів та органів місцевого самоврядування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що відповідачами при укладенні оспорюваної угоди додержано всі вимоги, які є необхідними для чинності правочину, відповідно до ст.. 203 Цивільного кодексу України (435-15) та підтримує позицію суду, що в спірних правовідносинах відбулося тимчасове зайняття земельної ділянки для розвідувальних робіт, яке не потребувало укладення нічого іншого, крім угоди між власником землі або землекористувачем та підприємством, що проводить розвідувальні роботи.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд дійшов обгрунтованого висновку про відмові в задоволенні позову Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація" та Коростишівської районної державної адміністрації про визнання недійсною угоди про використання земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 07.04.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.