Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гончар Л.Я., Матолича С.В., Харченка В.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 31 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 10 квітня 2006 року, у справі № 2-3599/05 за скаргою Бурцевої Т.А. на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сакського міського управління юстиції, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Сакського МРУЮ, просила суд скасувати постанову старшого державного виконавця від 22.06.2005р. про стягнення виконавчого збору в сумі 340 грн.

Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 31.08.2005р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду АР Крим від 10.04.2006р. в задоволенні скарги відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 18.06.2002р. рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були виселені з кімнат IНФОРМАЦIЯ_1 гуртожитку №5 Прибрежненського технікуму Кримського аграрного університету, що знаходиться в с. Прибережне Сакського району АР Крим та стягнуто 212,75 грн. заборгованості за проживання в гуртожитку. 29.06.2005р. позивачка отримала постанову ВДВС Сакського МРУЮ від 22.06.2005р. про стягнення з неї виконавчого збору в розмірі 340грн. в зв'язку з невиконанням в добровільному порядку рішення суду про виселення.

Крім того позивачкою 07.07.2005р. було отримано постанову ВДВС від 03.06.2005р. про відкриття виконавчого провадження по виселенню її та ОСОБА_2 із кімнат IНФОРМАЦIЯ_1 гуртожитку №5 Прибрежненського технікуму Кримського аграрного університету та стягнення з них 212,75 грн. заборгованості за проживання в гуртожитку. 10.06.2005р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 29.04.2003р. про відмову в поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 18.06.2002р. Дана апеляційна скарга була направлено до ВДВС, а тому позивачка вважала, що виконавчий орган до розгляду апеляційної скарги не мав права проводити будь-які дії по виконанню судового рішення.

Також судами встановлено, що позивачці до 19.06.2005р. було запропоновано в добровільному порядку виконати рішення суду, нею це зроблено не було, а тому на 10-00год. 24.06.2005р. було призначено примусове виконання рішення суду щодо виселення, в зв'язку з чим і було винесено постанову від 22.06.2005р. про стягнення з неї виконавчого збору в розмірі 340грн.

Відповідно до ст.46 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Оскільки у державного виконавця не було підстав для зупинення виконавчого провадження, передбачених ст.ст. 24, 37 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , виконавчий лист судом не відкликався, а тому державний виконавець мав право на винесення постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 340грн. в зв'язку з невиконанням в добровільному порядку рішення суду про виселення.

За таких обставин судами першої та апеляційної інстанцій зроблено вірний висновок про необгрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити, а рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 31 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 10 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.