К-20078/06 Про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах - Текст документа

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Ваянс" на рішення господарського суду Одеської області від 26 вересня 2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2005 року, у справі № 10/172-05-7928 за позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до ТОВ "Ваянс", про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2005 року управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси звернулося до суду із позовом до ТОВ "Ваянс" про стягнення 8316,30 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.09.2005 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2005р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача 8316,30 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі ТОВ "Ваянс" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, УПФ України в Приморському районі м. Одеси дійсно виплатило пенсію гр. ОСОБА_1 та здійснило витрати на її доставку за період з 26.06.200р. по 25.06.2005 р. Борг по збору на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємства відповідача за даний. становить 8316,30 грн.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. (1788-12) визначено категорії працівників, які маються право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з" цієї статті. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" (1461-14) від 17.02.2000р. порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. (400/97-ВР) , яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених ст.4 цього Закону.

Відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) , суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з", ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Iнструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21 -1 (z0064-04) від 19.12.2003 р. зі змінами та доповненнями (надалі Iнструкція).

Абзац 5 пункту 2 Розділу ХУ Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. (1058-15) , який з 01.01.2006 р. стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п.п. "б"-"е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) і має зворотну дію, регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, та не звільняє підприємства, зазначені у ст.1 (п.п.1, 2) Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) , від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу ХУ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зазначений вище порядок відшкодування.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, ТОВ "Ваянс" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який зобов'язаний сплатити Пенсійному Фонду збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, тобто, у повному розмірі відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

За таких обставин судами першої та апеляційної інстанцій зроблено вірний висновок про обгрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу ТОВ "Ваянс" відхилити, а рішення господарського суду Одеської області від 26 вересня 2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2005 року залишити без змін.