Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. I.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Сергейчука О. А.,

секретар судового засідання - Ярцева С. В.,

розглянувши касаційну скаргу Асоціації "Зовнішторг-Україна"

на рішення Господарського суду Луганської області від 03.03.2005р. у справі № 10/22

за позовом Прокурора Попаснянського району Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області

до Асоціації "Зовнішторг-Україна"

про стягнення 9 413 грн. 23 коп.,

за участю представників:

Прокуратури Попаснянського району Луганської області - не з'явились,

позивача - не з'явились,

відповідача - не з'явились,

Генеральної прокуратури України - Чубенко В. В.,

встановив:

Прокурором Попаснянського району Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області, з урахуванням послідуючого уточнення, подано позов про стягнення з відповідача за рахунок його активів податкового боргу по платежам до бюджету в сумі 8 246 грн. 68 коп.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.03.2005р. у справі № 10/22 позов задоволено частково; звернено стягнення на активи відповідача на суму податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 7 170 грн. 20 коп. та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 1 065 грн. 09 коп.; в частині позовних вимог на суму 1 166 грн. 55 коп. провадження припинено; в решті вимог позов залишено без розгляду.

Судове рішення обгрунтовано тим, що податкові зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 7 170 грн. 20 коп. та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 1 065 грн. 09 коп. узгоджені відповідачем та ним не сплачені, а тому вони визнаються податковим боргом і підлягають стягненню; позивач без поважних причин не надав витребувані документи, які стосуються стягнення 11 грн. 39 коп. пені; в частині зменшення розміру позовних вимог на суму 1 166 грн. 55 коп. провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю спору.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати, залишити позов без розгляду посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. ст. 509, 526 ЦК України (435-15) , п. п. 1.2., 1.3. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , ст. 56, п. 2 ст. 111-11 ГПК України (1798-12) .

Прокуратура Попаснянського району Луганської області та позивач заперечення на касаційну скаргу не надали.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника Генеральної прокуратури України, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) державні податкові інспекції в районах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. п. 1.3., 1.6., ст. 1, пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків; активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Згідно пп. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного закону якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим законом; податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

На підставі зазначеного з посиланням на відповідні матеріали справи місцевий господарський суд правомірно встановив факт несплати відповідачем узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 8 235 грн. 29 коп. та визнав ці суми податковим боргом, який підлягає стягненню з відповідача.

Порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення Вищим адміністративним судом України не виявлено.

Посилання відповідача на порушення ст. ст. 509, 526 ЦК України (435-15) на підставі ч. 2 ст. 1 цього кодексу є помилковими.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є вірним, судове рішення прийнято відповідно вимог чинного на момент його прийняття законодавства, а вимоги відповідача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України (2747-15) , -

ухвалив:

1. Залишити касаційну скаргу Асоціації "Зовнішторг-Україна" без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 03.03.2005р. у справі № 10/22 - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238 КАС України (2747-15) .