Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. I.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Сергейчука О. А.,

секретар судового засідання - Ярцева С. В.,

розглянувши касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній республіці Крим

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.07.2005р. у справі № 2-15/6513-2005

за позовом Споживчого товариства "Тріумф"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній республіці Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача - не з'явились,

відповідача - не з'явились,

встановив:

Споживчим товариством "Тріумф" подано позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній республіці Крим, правонаступником якої є відповідач, № 0000272330/0 від 21.02.2005р. про визначення суми податкового зобов'язання за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах в розмірі 375 444 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим від 26.04.2005р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.07.2005р., у справі № 2-15/6513-2005 позов задоволено.

Судові рішення обгрунтовані тим, що з 05.01.2004р. передбачений додатком № 2 (заявка - розрахунок) до договору № 414 від 15.12.2003р. між банком та позивачем ліміт залишку готівки в касах останнього на 2004р. становив 5 500 грн.; посилання інспекції на пояснення головного бухгалтера позивача та врахування довідки-розрахунку на 2003р. про встановлення вказаним договором ліміту в сумі 1000 грн. є безпідставними; порушення збоку позивача не встановлено; неправомірним визначенням штрафних санкцій саме як податкових зобов'язань.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: п. п. 2.8., 2.9. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, п. 4.6. Iнструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу за період з 01.01.2004р. по 31.01.2005р. відповідачем складено акт № 027478 від 15.02.2005р. в якому зазначено виявлення перевищення ліміту залишку готівки в касі позивача на загальну суму 187 722 грн. 25 коп.

21.02.2005р. на підставі вказаного акту, пп. "а" - "г" пп. 4.2.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , п. п. 2.8. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272330/0 від 21.02.2005р. про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах в розмірі 375 444 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п. п. 2.8., 2.9. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001р. № 72 (z0237-01) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за № 237/5428 (z0237-01) ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою; такі підприємства можуть зберігати в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси; при відкритті поточного рахунку (у період укладання договору на розрахунково-касове обслуговування) новостворене підприємство подає установі банку заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси, порядку та строків здавання готівкової виручки; підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки.

Згідно Iнструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001р. № 69 (z0216-01) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12.03.2001р. за № 216/5407 (z0216-01) усі підприємства - юридичні особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та мають поточні рахунки в установах банків, можуть тримати в своїй касі на кінець дня готівку в межах установлених їм обслуговуючими установами банків лімітів каси (абзац перший п. 4.4.).

При укладанні договору на розрахунково-касове обслуговування підприємство - юридична особа має подати до установи банку заявку-розрахунок у двох примірниках для встановлення загального ліміту каси (з урахуванням потреби його відокремлених підрозділів), строків та порядку здавання готівкової виручки, яка є невід'ємною частиною цього договору і оформляється як додаток до цього договору, або копію заявки-розрахунку, засвідчену підписом уповноваженого працівника та відбитком печатки установи банку, що встановила ліміт каси, або копію документа про самостійно встановлений підприємством ліміт каси для внесення розміру цього ліміту в договір на розрахунково-касове обслуговування, що є невід'ємною умовою цього договору (абзац другий п. 4.4.).

У деяких випадках згідно з особливостями діяльності підприємств та на підставі їх відповідних обгрунтувань за письмовим рішенням керівників установ банків цим підприємствам може встановлюватися ліміт каси в розмірах більших, ніж середньоденна готівкова виручка чи середньоденна видача готівки (абзац сьомий п. 4.6.).

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Визначення в податковому повідомленні-рішенні суми штрафних санкцій за перевищення ліміту залишку готівки в касі саме як податкових зобов'язань суперечить положенням ч. 7 ст. 1, ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

Згідно ч. 1 ст. 238, ст. 250 ГК України (436-15) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків; адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

На підставі зазначених положень з посиланням на відповідні матеріали справи суди попередніх інстанцій правомірно встановили відсутність порушення позивачем встановленого ліміту залишку готівки в касах у зв'язку з наявністю договору на розрахунково-касове обслуговування та заявки-розрахунку, що є невід'ємною його частиною, де ліміт залишку готівки в касах позивача за період перевірки встановлений в розмірі 5 500 грн. і, як наслідок неправомірне нарахування відповідачем штрафних санкцій.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено, є вірним, судове рішення прийнято відповідно вимог чинного на момент їх прийняття законодавства, а вимоги відповідача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України (2747-15) , -

ухвалив:

1. Залишити касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній республіці Крим без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.07.2005р. у справі № 2-15/6513-2005 - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238 КАС України (2747-15) .