ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р. № К-22266/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Ярцевій С.В.
за участю представників:
позивача: Корнєв О.О., дов. № ЮС/Д-06 від 10.01.2005 р.;
відповідача 1: Прокопишин Н.Ю., дов. № 106/9/10-6 від
10.01.2007 р.;
Балабан Т.М., дов. № 6961/9/10-10 від 31.05.2007 р.;
відповідача 2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Iзмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції
на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
27.04.2006 р.
та постанову господарського суду Одеської області від
16.02.2006 р.
у справі № 14/352-05-11823А господарського суду Одеської
області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Українське
Дунайське пароплавство"
до 1. Iзмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції
2. Відділення Державного казначейства у Iзмаїльському районі
про визнання частково нечинним податкового
повідомлення-рішення та стягнення 68 233 грн., -
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2005 року ВАТ "Українське Дунайське пароплавство"
звернулось до господарського суду Одеської області з позовною
заявою про визнання частково недійсним податкового
повідомлення-рішення Iзмаїльської об'єднаної державної податкової
інспекції № 0000062303/0-3782 від 21.03.2005 р. та стягнення пені
в сумі 68 233 грн., яку позивач сплатив самостійно з метою
уникнення податкової застави.
В процесі розгляду справи позивач заявою від 13.12.2005 р.
уточнив позовні вимоги і просив визнати нечинним вищенаведене
податкове повідомлення-рішення в частині сплати пені за порушення
термінів розрахунків з компанією "TAURUS" США в сумі 68 233 грн.
та стягнути суму сплаченої пені в розмірі 68 233 грн.
Постановою господарського суду Одеської області від області
від 16.02.2006 р. у справі № 14/352-05-11823А, залишеною без змін
ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2006
р., позов ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" задоволено
повністю. Визнано частково недійсним податкове
повідомлення-рішення Iзмаїльської об'єднаної державної податкової
інспекції № 0000062303/0-3782 від 21.03.2005 р. в сумі 68 233
грн., з Державного бюджету України в особі Відділення Державного
казначейства у Iзмаїльському районі Одеської області на користь
позивача стягнуто 68 233 грн.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
мотивовано неправомірністю нарахування податковим органом пені в
сумі 68 233 грн.; відсутністю підстав для направлення податкового
повідомлення-рішення про сплату пені за порушення термінів
розрахунків в іноземній валюті, виходячи з положень Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
;
нарахування пені здійснено не за перевіряємий період з 01.07.2003
р. по 30.06.2004 р., а за період 2001-2002 рр.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Iзмаїльська
ОДПI оскаржила їх в касаційному порядку.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення судів
першої та апеляційної інстанцій, з мотивів порушення судами норм
матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення,
яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представники відповідача 1 підтримали
вимоги касаційної скарги та просили її задовольнити.
Позивач - ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" в
запереченні на касаційну скаргу та його представник в судовому
засіданні просили відмовити в її задоволенні як безпідставної.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився,
своїм процесуальним правом, що передбачене ст. 49 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
не скористався, про причини не явки суду не вказав, не
зважаючи на те, що про час і місце судового засідання був
повідомлений належним чином.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, прийшла до висновку про відсутність
підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на слідуюче.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що Iзмаїльською ОДПI проведена планова комплексна
документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного
законодавства ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" за період з
01.07.2003 р. по 30.06.2004 р. за результатами якої складено акт №
0086/2301 від 21.03.2005 р.
В акті перевірки податковою інспекцією зазначено про
порушення позивачем термінів надходження валютної виручки, які
передбачені ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
На підставі висновків акту перевірки Iзмаїльською ОДПI
прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062303/0-3782 від
21.03.2005 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання зі
сплати пені за порушення термінів розрахунків по експортним
операціям в сумі 70 858 грн., нарахованої відповідно до ст. 4
Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
Також судами встановлено, що податковою інспекцією нарахована
пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті на
додаткову заборгованість, яка виникла у резидента - ВАТ
"Українське Дунайське пароплавство" з причини невиконання
нерезидентом України - компанією "TAURUS" США зобов'язань по
тайм-чартеру № 466СЭМФ від 01.11.2000 р. за період 2001-2002
років.
За висновком Iзмаїльської ОДПI пеня, згідно із ст. 4 Закону
України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, нарахована правомірно, оскільки позивач звернувся
до Морської арбітражної комісії про збільшення раніше заявлених
позовних вимог на суму додаткової заборгованості, після закінчення
90 днів з моменту виникнення цієї заборгованості.
Судова колегія погоджується з позицією судів попередніх
інстанцій про помилковість вказаного висновку податкового органу в
зв'язку з тим, що збільшення позовних вимог не вважається новим
позовом, оскільки вимоги позивача до нерезидента є однорідними,
випливають з одного договору і позовна заява вже була прийнятою
Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті
України.
Відповідно до частин 2 та 4 ст. 4 Закону України "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, у разі
прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи
Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті
України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента
заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом
термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни,
передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх
порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за
порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не
сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Як вбачається з матеріалів справи, судами встановлено, що
рішенням МАК при ТПП України від 14.02.2003 р. позовні вимоги ВАТ
"Українське Дунайське пароплавство" були задоволені у повному
обсязі, тобто з урахуванням їх збільшення, а тому у відповідача 1
були відсутні підстави для нарахування пені.
Також судами вірно зазначено, що нарахування пені здійснено
не за перевіряємий період з 01.07.2003 р. по 30.06.2004 р., а за
період 2001-2002 роки, тобто за межами строку, передбаченого у
повідомленні про проведення перевірки та у посвідченнях посадових
осіб на здійснення цієї перевірки.
Підтримує судова колегія і позицію судів щодо неправомірного
визначення податковим органом до сплати позивачу пені як
податкового зобов'язання в розумінні Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, виходячи зі слідуючого.
У відповідності до пунктів 1.2, 1.9 статті 1 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове
зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до
бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у
порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами
України.
Податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих
та податкових органів про обов'язок платника податків сплатити
суму податкового зобов'язання та погасити суму податкового боргу.
Таким чином, ця форма акта ненормативного характеру може
застосовуватися лише щодо обов'язків по сплаті податків і зборів
(обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у
статтях 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
.
У зазначених нормах пеня, застосована відповідачем 1 до
позивача за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, не
визначена як податок або збір (обов'язковий платіж), а тому
податковий орган неправомірно застосував пеню, визначивши її
податковим зобов'язанням.
Вищенаведеним спростовуються доводи касаційної скарги
стосовно неправильного застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Iзмаїльської об'єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
27.04.2006 р. та постанову господарського суду Одеської області
від 16.02.2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.I.
(підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Рибченко А.О.