ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Гончар Л.Я., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Юрченка В.В.
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу УПФУ в Київському районі м. Сімферополя на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.04.2006р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольське АТП- 14354" до УПФУ в Київському районі м. Сімферополя про визнання недійсним рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольське автотранспортне підприємство №14354", місто Сімферополь звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання недійсним рішення від 22.07.2005 № 888 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 21589грн.07коп.
Постановою господарського суду АРК від 27.02.2006р. відмовлено в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольське АТП -14354".
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.04.2006р. апеляційна скарга ВАТ "Сімферопольське АТП -14354" задоволена, постанова господарського суду АРК від 27.02.2006р. скасована, ухвалене нове судове рішення, яким задоволені позовні вимоги ВАТ "Сімферопольське АТП-14354".
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Севастопольського апеляційного господарського суду, УПФУ в Київському районі м. Сімферополя звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.04.2006р., залишити в силі постанову господарського суду АРК від 14-27.02.2006р., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 22.07.2005 відповідним робітником відділу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим була проведена позапланова перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування і перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відкритого акціонерного товариства "Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14354", про що було складено акт № 215.
У ході перевірки були виявлені факти заниження позивачем в серпні, жовтні і грудні 2003 року сум зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 43178гри.13коп.
За розглядом матеріалів перевірки 22.07.2005 начальником Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим було прийнято рішення за № 888 про застосування до позивача штрафних санкцій, донарахованих сум збору за порушення законодавства про сплату збору у сумі 21589грн.07коп.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відкрите акціонерне товариство '"Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14354" подало скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, в якій просило рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22.07.2005 скасувати.
Начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим було прийнято рішенням від 26.09.2005 Л°5805/06-6, яким скарга відкритого акціонерного товариства "Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14354" залишена без задоволення, а рішення управління № 888 від 22.07.2005 залишено без змін.
07.06.2002 ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-19/7393-2002 відносно відкритого акціонерного товариства "Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14354" було порушено провадження у справі про банкрутство і введений мораторій на задоволення вимог кредиторів за зобов'язанням, строки виконання яких настали до подання заяви про порушення справи про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2003 у справі № 2-19/2522-2003 в реєстр вимог кредиторів включена заборгованість зі сплати заробітної плати перед працівниками відкритого акціонерного товариства "Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14354" у розмірі 136288грн.99коп., виконавчі документи на стягнення якої знаходились у Київському відділу державної виконавчої служби районного управління юстиції міста Сімферополя.
Заборгованість по заробітній платі була погашена позивачем у 2003 році.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2004 провадження у справі № 2-8/2951 -2004 про банкротство відкритого акціонерного товариства "Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14354" припинено у зв'язку із затвердженням мирової угоди.
Згідно з частиною 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів
(обов"язкових платежів).
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів діяв з 07.06.2002р. до 19.07.2004р., відповідач не мав законних прав нараховувати позивачеві штрафні санкції за порушення законодавства про сплату збору на обов"язкове державне пенсійне страхування за серпень, жовтень і грудень 2003р.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, обгрунтовано зробив висновок про те, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу УПФУ в Київському районі м. Сімферополя залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.04.2006р - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :