ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на постанову
Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2006 року та
ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2006 року у
справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної дитячої спеціалізованої
лікарсько-консультативної комісії, третя особа - Міністерство
охорони здоров'я України, про визнання неправомірним рішення
Центральної дитячої спеціалізованої лікарсько-консультативної
комісії від 31.10.2005 року та про заборону обстеження дитини, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2. звернувся
до суду з позовом до Центральної дитячої спеціалізованої
лікарсько-консультативної комісії, третя особа - Міністерство
охорони здоров'я України, про визнання неправомірним рішення
Центральної дитячої спеціалізованої лікарсько-консультативної
комісії від 31.10.2005 року та про заборону обстеження дитини.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого
2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2006 року
постанову Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2006
року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів,
ОСОБА_1. звернувся до Вищого адміністративного суду України з
касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування
судами норм матеріального і процесуального права, просить
скасувати постановлені у справі судові рішення і ухвалити нове
рішення, яким задовольнити його позов.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач
зазначає, що постанова Оболонського районного суду м. Києва від 14
лютого 2006 року та ухвала Апеляційного суду м. Києва від 28
березня 2006 року винесені без порушень норм матеріального чи
процесуального права, на підставі повного, всебічного та
об'єктивного розгляду обставин справи.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги та заперечення на неї, правильність правової
оцінки обставин у справі, застосування судами норм матеріального і
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м.
Києва від 07.07.2005 року Центральну дитячу спеціалізовану
лікасько-консультативну комісію по встановленню причинного зв'язку
захворювання та інвалідності з дією іонізуючого випромінювання та
інших шкідливих наслідків аварії на Чорнобильській атомній
електростанції зобов'язано розглянути питання наявності причинного
зв'язку хвороб, на які хворіє ОСОБА_2. IНФОРМАЦIЯ_1 року
народження, з наслідками аварії на Чорнобильській атомній
електростанції з урахуванням відомостей, що містяться в медичній
документації останньої.
На виконання зазначеного рішення Центральна дитяча
спеціалізована лікарсько-консультативна комісія 31.10.2005 року
провела засідання у повному складі і, виходячи з наявної медичної
документації за відсутності додаткового медичного обстеження,
зробила висновок, що захворювання та інвалідність у дитини
позивача не пов'язані з наслідками аварії на Чорнобильській
атомній електростанції.
При цьому для об'єктивного вирішення питання комісія визнала,
що необхідно створити консиліум у складі провідних спеціалістів
України з генетики, судинної хірургії, а також хірурга,
гастроентеролога, невролога, дерматолога та провести обстеження
дитини в умовах стаціонару з залученням у разі необхідності
спеціалістів інших галузей медицини.
Також судом встановлено, що позивачу надавались відповіді на
його звернення, в яких зазначалось про необхідність додаткових
комплексних обстежень дитини, але позивач від таких обстежень
відмовився. Разом з тим, в амбулаторній карті дитини відсутні дані
щодо наявності в неї вроджених аномалій розвитку та хвороб, при
яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого
випромінювання та інших шкідливих чинників у населення, що
постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській атомній
електростанції.
Відповідно до пункту 26 розділу 2 наказу Міністерства охорони
здоров'я України від 30.05.1997 року № 166/129 ( z0491-97 ) (z0491-97)
"Про
удосконалення системи експертизи по встановленню причинного
зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого
випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на
Чорнобильській атомній електростанції", зареєстрованого
Міністерством юстиції України 20.10.1997 року, експертні комісії
мають право, зокрема, направляти постраждалих осіб, які подали
медичні справи на розгляд експертних комісій, до спеціалізованих
лікувально-профілактичних закладів для уточнення діагнозу і
відповідного лікування.
Згідно з Iнструкцією по застосуванню переліків хвороб, при
яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого
випромінення та інших шкідливих чинників у населення, яке
постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженої
наказом Міністерства охорони здоров'я України № 150 ( z0448-97 ) (z0448-97)
від 17.05.1997 року, такі переліки хвороб є основними документами
при визначенні причинного зв'язку хвороб з дією іонізуючого
випромінення та інших шкідливих чинників у населення, яке
постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС. Зазначені переліки хвороб
застосовуються уповноваженими медичними експертними комісіями,
створеними на базах спеціалізованих медичних закладів при
експертизі медичної документації та під час стаціонарного
обстеження осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи і мають відповідний статус, для встановлення причинного
зв'язку.
Відповідно до пункту 3.9 вищенаведеної Iнструкції у дітей,
які народились від постраждалих, причинний зв'язок встановлюється
тільки при вроджених аномаліях розвитку, онкологічних та
онкогематологічних хворобах.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з
висновками судів, які при постановленні рішень, виходили з того,
що Центральна дитяча спеціалізована лікарсько-консультативна
комісія, складаючи висновок, в тому числі і про необхідність
додаткових комплексних обстежень дитини, діяла в межах своїх
повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального
чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм
матеріального і процесуального права, і підстави для їх зміни чи
скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого
2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2006
року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної дитячої
спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії, третя особа -
Міністерство охорони здоров'я України, про визнання неправомірним
рішення Центральної дитячої спеціалізованої
лікарсько-консультативної комісії від 31.10.2005 року та про
заборону обстеження дитини, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя Т.А.Чумаченко