ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
5 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Харченка В.В.
суддів Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Гончар Л.Я.
Чалого С.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Дніпропетровської митниці на рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 30 березня 2005 року та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 липня
2005 року у справі за позовом ТОВ "Енерго-МИГ" до
Дніпропетровської регіональної митниці про визнання недійсним
податкового повідомлення,-
Встановила:
У лютому 2005 року ТОВ "Енерго-МИГ" звернулось до
господарського суду Дніпропетровської області з позовом до
Дніпропетровської регіональної митниці про визнання недійсним
податкового повідомлення № 3/10 від 06.01.2005р.
В обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що
камеральна перевірка проводиться з ціллю виявлення арифметичних та
методологічних помилок в наданій платником податку податковій
декларації, в разі виявлення в наданій платником податків
податковій декларації арифметичної чи методологічної помилок, а
також в разі відсутності таких помилок контролюючий орган
(відповідач) повинен скласти акт, у якому вказати на виявлені
помилки або акт про їх відсутність. Відповідач акт про проведення
камеральної перевірки повноважній особі позивача не надавав. На
думку позивача, камеральна перевірка на підставі даних, вказаних
в податкових деклараціях, згідно підпункту "в" пункту 4.2.2 статті
4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р., не могла проводитись відповідачем,
а також не могла бути підставою направлення позивачу податкового
повідомлення.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30
березня 2005 року, залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 липня
2005 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
Дніпропетровської митниці, в якій ставиться питання про їх
скасування та прийняття нового рішення, яким відмовити в
задоволенні позовних вимог ТОВ "Енерго-МИГ", посилаючись на
неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи,
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга Дніпропетровської митниці задоволенню не підлягає
виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що
відповідач крім податкового повідомлення повинен був скласти акт
камеральної перевірки. Як встановлено матеріалами справи, акт
камеральної перевірки Дніпровською регіональною митницею не
складався. Податкове повідомлення було складене на підставі акту
комплексної перевірки службової та фінансово-господарської
діяльності Дніпровської регіональної митниці за 2001 - 1 місяць
2004 року від 31.03.04 р. Посилання відповідача на акт комплексної
перевірки службової та фінансово-господарської діяльності
Дніпровської регіональної митниці за 2001- 1 місяць 2004 року від
31.03.04 року не підтверджує вини позивача, в цьому акті зазначені
порушення митниці, а не підприємства позивача. Iншого акту
перевірки, який встановив вину та підстави складання податкового
повідомлення, відповідач не надав.
Як вбачається з матеріалів справи, актом комплексної
перевірки службової та фінансово-господарської діяльності
Дніпровської регіональної митниці за 2001 -1 місяць 2004 року
(а.с.23-25) встановлено, що протягом 2001 -2003 років митницею
проводилося митне оформлення товару "Шини великогабаритні
"Вrіdgestone" до кар'єрних самоскидів розмір 33.00 К 51 Японія" за
кодом 4011 99 90 00, як інші шини (ставка ввізного мита 1%). В той
же час у товарній номенклатурі передбачено окремі коди товарів для
шин вантажних автомобілів в залежності від індексу навантаження
4011 201000 та 4011 209000 (ставка ввізного митна 7%). Всього у
2001-2003 роках оформлено даного товару по 11 ВМД загальною митною
вартістю 10660053,75 грн. При цьому у разі класифікації вантажу як
шин до вантажних автомобілів, сума митних платежів могла
збільшитися на суму 767 523,86 грн.
На цій підставі Дніпровська регіональна митниця прийняла
податкове повідомлення від 6 січня 2005 року № 3/10, яким
донарахувала позивачеві 133 352,29 грн. ПДВ, що і є предметом
оскарження у даній справі.
При класифікації коду шин в основу визначення коду покладено
ознаку "типорозмір". Переміщувані шини мають типорозмір 33.00
R-51. Згідно Постанови Кабінету Міністрів від З0 липня 1999 року
№1401 ( 1401-99-п ) (1401-99-п)
"Про внесення змін до ставок ввізного мита на
окремі види товарів" по коду 401 199000 типорозміром 33.00R-51
встановлюється ставка ввізного мита пільгова 1%, повна 10%. Ставка
ввізного мита для товарів з кодом 401120000 (шини гумові нові для
автобусів) у розмірі 7% застосовується до шин іншого
типорозміру -11К 22,5; 295/80К 22,5. Такі ж коди застосовані до
товару з указаним типорозміром 33.00 К 51 у постанові Кабінету
Міністрів України від 12.01.01 р. № 16 ( 16-2001-п ) (16-2001-п)
(Додаток).
За таких обставин суди дійшли обгрунтованого висновку, що
Дніпровська регіональна митниця правильно визначила позивачеві за
пред'явленими вантажними митними деклараціями код імпортованого
товару - шини з типорозміром 3300R51 як 40.1199000 і
справила, виходячи з цього, ставку ввізного митна 1% та,
відповідно, податок на додану вартість; що застосовувати ставку
ввізного митна 7% не було підстав, тому що така ставка
застосовується для шин з іншими типорозмірами.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування норм
матеріального чи порушення норм процесуального права, які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та
апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими,
підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів
Вищого адміністративного суду України відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці відхилити, а
рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30
березня 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 11 липня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки і у порядку,
передбаченому статтями 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий - Харченко В.В.
Судді: Васильченко Н.В.
Гончар Л.Я.
Кравченко О.О.
Чалий С.Я.