ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.
при секретарі: Каліушко Ф.А.
за участю представника:
позивача: Москаленка Д.Ф.
розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної
податкової інспекцій по роботі з великими платниками податків у м.
Запоріжжі
на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 серпня
2005 року з врахуванням додаткової постанови від 31 серпня 2005
року
у справі №6/122
за позовом Приватного малого підприємства "Алоінс"
до Спеціалізованої державної податкової інспекцій по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
В с т а н о в и в :
У квітні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
Запорізької області з позовом про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення СДПI по роботі з великими платниками податків
у м. Запоріжжі №0000930303/1 від 19.11.2004р., яким виявлено
завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі
55140,84грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі
100426,98грн..
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07
червня 2005 року у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 серпня 2005
року рішення суду першої інстанції було скасовано, позов
задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
№0000930303/1 від 16.09.2004р., яким зменшено податковий кредит з
податку на додану вартість у розмірі 55140,84грн..
Додатковою постановою Запорізького апеляційного суду від 31
серпня 2005 року було визнано податкове повідомлення-рішення
№0000930303/1 від 16.09.2004р., яким донараховано штрафні
(фінансові) санкції в розмірі 100426,98грн..
Не погоджуючись з постановою від 18 серпня 2005 року та
додатковою постановою від 31 серпня 2005 року, що прийняті судом
апеляційної інстанції по даній справі, відповідач звернувся до
суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на
неправильне застосування судом норм матеріального права, та
залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні
позову було відмовлено.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у
скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як було встановлено попередніми судовими інстанціями,
податковим органом було проведено тематичну документальну
перевірку позивача з питань правильності визначення сум податку на
додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету за період
січень, березень 2004 року.
За результатами вказаної перевірки було складено акт
№36/33-3/20479751 від 13.09.2004р. в якому вказано на порушення
позивачем п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, в результаті чого завищено суму
податкового кредиту в березні 2004р. на загальну суму
12994,80грн..
На підставі вказаного акту перевірки було прийнято податкове
повідомлення-рішення №0000930303/0 від 16.09.2004р. про зменшення
завищеної суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 255994,8грн.
та застосування штрафних (фінансові) санкції в розмірі
100426,98грн..
За результатами розгляду в порядку адміністративного
узгодження первинної скарги позивача, СДПI по роботі з великими
платниками податків у м. Запоріжжі було прийнято рішення
№13003/10/10 від 19.11.2004р., яким скасовано податкове
повідомлення-рішення від 16.09.2004р. №0000930303/0 в частині
визначеної суми бюджетного відшкодування, отриманого платником
податку у розмірі 200853,96грн., в іншій частині вказане
повідомлення-рішення залишено без змін. А також було прийнято
оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000930303/1 від
19.11.2004р..
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ
"Алоінс-Агро", що знаходиться на фіксованому
сільськогосподарському податку, було укладено договір №021 від
31.03.2004р., відповідно якого позивач придбав насіння соняшника.
На виконання вказаного договору позивачем здійснено передплату в
сумі 1458000,00грн. та отримано податкову накладну б/н від
31.03.2004р. на вказану суму, в т.ч. ПДВ - 243000,00грн.. Суму ПДВ
за даною податковою накладною позивачем включено до складу
податкового кредиту в березні 2004р.. У липні 2004р. відбулось
повернення зазначеної вище та інших передплат від ТОВ
"Алоінс-Агро" на суму 1800000,00грн., а позивачем здійснено
коригування податкового кредиту на суму 243000,00грн..
Перевіркою правомірності віднесення до податкового кредиту
сум податків зазначено, що у березні 2004 року позивачем було
здійснено передплату за моркву ТОВ "Деметра", що знаходиться на
фіксованому сільськогосподарському податку, платіжним дорученням
№274 від 10.03.2004р. на суму 77968,80грн. про що позивачем
отримано податкову накладну №38 від 10.03.2004р. на вказану суму,
в т.ч. ПДВ - 12994,80грн.. Суму ПДВ за даною податковою накладною
позивачем включено до складу податкового кредиту по товарам
сплаченим, але фактично не отриманим в березні 2004р.. З
матеріалів справи вбачається, що продукція ТОВ "Деметра" позивачем
не була отримана.
Згідно з п.п. 11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
датою збільшення
валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з
особами, які сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого
податку - є дата оприбуткування платником податку товарів,
незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або
авансової).
Приписами п.п 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(в редакції, що діяла на час
виникнення спірних відносин) встановлено, що податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильні
висновки, що у березні 2004 року при здійсненні операцій з
підприємствами, які є платниками фіксованому
сільськогосподарському податку, право на віднесення до валових
витрат у ПМП "Алоінс" можливе лише при оприбуткуванні ним товарів,
незалежно від наявності їх оплати (у тому числі авансової), а
відтак, позивачем безпідставно віднесена до складу податкового
кредиту сума 12994,80грн..
Підпунктом 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зазначено, що у разі коли платник
придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає
амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням,
відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу
податкового кредиту не включаються.
При скасуванні рішення першої інстанції, апеляційним судом
зроблено хибний висновок про незалежність податкового кредиту від
валових витрат платника податку.
Однак, судова колегія погоджується з висновками апеляційної
інстанції, що відсутність посилання на встановлення факту
порушення позивачем правил встановлених п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в
акті перевірки що є предметом дослідження, не дає підстав для
застосування відповідальності передбаченої п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7
вказаного Закону.
Згідно ст. 226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та
залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено
відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекцій по роботі з великими платниками податків у м.
Запоріжжі - задовольнити.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 18 серпня 2005
року а також додаткову постанову від 31 серпня 2005 року -
скасувати та залишити в силі рішення господарського суду
Запорізької області від 07 червня 2005 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя
Вищого адміністративного суду
України Н.Є.Маринчак